1 Kings 12:24
Ukrainian 2011
Так говорить Господь: Ви не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене сталася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, — щоб іти за Господнім словом. А цар Соломон спав зі своїми батьками, — він був похований зі своїми батьками в місті Давида. І зацарював Ровоам, його син, замість нього в Єрусалимі, бувши шістнадцятилітнього віку, коли він зацарював. Дванадцять років він царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Наанана, дочка Анана, сина Нааса, царя синів Аммона. І він чинив погане перед Господом, і не пішов дорогою Давида, свого батька. І був чоловік з гори Єфрема, раб Соломона, його ім’я — Єровоам, а ім’я його матері — Саріра, жінка-розпусниця. І Соломон поставив його за володаря над податком дому Йосифа, і він збудував Соломонові Саріра, що на горі Єфрема, і були в нього триста колісниць коней. Він збудував замок податками дому Єфрема, він замкнув мури міста Давида і підносився на царство. А Соломон розшукував його вбити, тож він злякався і втік до Сусакіма, царя Єгипту, і був з ним, аж доки не помер Соломон. Єровоам почув у Єгипті, що Соломон помер, і сказав до вух Сусакіма, царя Єгипту, прохаючи: Відішли мене, і я піду до своєї землі. І сказав йому Сусакім: Попроси будь-яке прохання, і тобі дам. І Сусакім дав Єровоамові Ану, старшу сестру своєї жінки Текеміни, — йому за жінку. Вона була великою серед дочок царя і народила Єровоамові його сина Авію. І сказав Єровоам Сусакімові: Направду відпусти мене, і піду. І Єровоам вийшов із Єгипту, і пішов у землю Саріри, що на горі Єфрема. І зібрався туди весь скіпетр Єфрема. І там Єровоам збудував замок. І захворіла його дитина дуже тяжкою хворобою. І пішов Єровоам запитати про дитину. І сказав своїй жінці Ані: Встань і йди, запитай Бога про дитину, чи житиме від своєї хвороби. І був чоловік у Силомі на ім’я Ахія, і він був шістдесятилітнього віку, і Господнє слово було з ним. І сказав Єровоам своїй жінці: Встань і візьми у свою руку хліба для Божого чоловіка, паляниці для його дітей, виноград і посудину меду. Тож жінка встала і взяла у свою руку хліба, дві паляниці, виноград і посудину меду для Ахії. А чоловік був старий, і його очі стали темними, так що він не бачив. І вона піднялася із Саріри, і пішла. І сталося, коли вона входила в місто, до Ахії, силонійця, то Ахія сказав своєму слузі: Вийди назустріч Ані, жінці Єровоама, і скажеш їй: Увійди і не стій, бо так каже Господь: Погане Я нашлю на тебе! І ввійшла Ана до Божого чоловіка, і Ахія сказав їй: Навіщо ти мені принесла хліб, паляниці, виноград і посудину меду? Так говорить Господь: Ось ти відійдеш від Мене, і буде, коли ти входитимеш через браму до Саріри, твої служниці вийдуть тобі назустріч і скажуть тобі: Дитина померла! Бо так говорить Господь: Ось Я вигублю в Єровоама кожного, хто мочиться до стіни, і померлі Єровоама, які будуть в місті, їх з’їдять пси, а мертвого, який у полі, склюють небесні птахи. А дитину оплакуватимуть: Горе, Господи! — бо в ньому знайдено добре слово, в Господі. І пішла жінка, як почула, і сталося, коли ввійшла до Саріри, то дитина померла, і назустріч вирвався крик. І Єровоам пішов до Сікіми, що на горі Єфрема, і зібрав там племена Ізраїля. Туди пішов і Ровоам, син Соломона. І було Господнє слово до Самеї, еламійця, яке наказувало: Візьми собі новий одяг, який ще не був у воді, і розірви його на дванадцять частин, і даси Єровоамові, і скажеш йому: Так каже Господь: Візьми собі десять частин, щоб одягнутися! І Єровоам узяв. А Самея сказав: Так говорить Господь про десять племен Ізраїля! І сказав народ Ровоаму, синові Соломона: Твій батько зробив тяжким своє ярмо на нас і тягарем для нас зробив їжу свого столу. Тепер же, якщо ти нам облегшиш, то тобі служитимемо. І сказав Ровоам до народу: Ще три дні, і відповім вам слово. І сказав Ровоам: Приведіть мені старійшин, і пораджуся з ними, яке слово маю відповісти народові на третій день. І говорив Ровоам до їхніх вух так, як послав до нього народ, і сказали старійшини народу: Так промовив до тебе народ. Та Ровоам відкинув їхню раду, — не милою вона була перед ним. І він послав, і привів вихованих з ним, і сказав їм таке: Таке послав до мене народ, кажучи. А виховані з ним юнаки сказали: Так промовиш до народу, заявляючи: Мій мізинець товстіший за стегна мого батька! Мій батько бичував вас бичами, я ж пануватиму над вами скорпіонами! І вгодило слово перед Ровоамом, і він відповів народові, так, як йому порадили виховані з ним молодці. І весь народ, як один чоловік, промовив, кожний до свого ближнього, і всі закричали, вигукуючи: Немає нам частки в Давиді, ні спадку в сині Єссея! По своїх наметах, Ізраїлю, бо цей чоловік не буде нам за володаря чи за проводиря! І розійшовся весь народ із Сікіми, і кожний пішов до своїх поселень. І Ровоам залишився непохитним, він відійшов, піднявся у свою колісницю та ввійшов у Єрусалим, а за ним попрямував увесь скіпетр Юди і весь скіпетр Веніаміна. І сталося, коли наставав новий рік, Ровоам зібрав усіх мужів Юди та Веніаміна і пішов воювати з Єровоамом до Сікіма. І було Господнє слово до Самея, Божого чоловіка, кажучи: Скажи Ровоамові, цареві Юди, і всьому домові Юди, Веніаміна і народові, який залишився, кажучи: Так говорить Господь: Не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене збулася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, щоб не йти, згідно з Господнім словом.
What Does This Mean?
God tells the people of Judah not to fight against their brothers from the northern kingdom of Israel. He says it's his will, and they obey, returning home as instructed.
Explained for Children
Imagine if your big brother told you not to fight with your other siblings because he said it was his wish. That's what God did here. He told the people not to fight their brothers, and they listened and went home.
Historical Background
The verse is part of 1 Kings, written by various authors in the 6th century BC, possibly during the Babylonian exile. It describes a moment during the reign of Rehoboam, where God intervenes to prevent a civil war between the divided kingdom of Israel.
Living It Out Today
In today's context, this verse can remind us to listen to wise counsel and avoid conflicts that can harm relationships, especially when it's clear that a higher authority (like God) is guiding the situation.
Topics
obedienceconflict resolutionfamilydivine interventionpeacereconciliation
Related Verses
Frequently Asked Questions
Why did God tell the people not to fight?
God wanted to prevent a civil war and showed his will to prevent conflict between the two kingdoms.
What does it mean to return to your house?
It means to go back to one's home and stop any action that God had forbidden, in this case, fighting against their brothers.
How did the people respond to God's message?
The people heeded God's message and went back, showing obedience to his command.
What can we learn from this verse about conflict?
We learn that avoiding conflict can be a sign of obedience and that peace is often a result of listening to divine guidance.