bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
/
Luke 2
Luke 2
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
← Chapter 1
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 3 →
1
Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2
Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
3
Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
4
Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
5
вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
6
Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
7
І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8
І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9
І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10
І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
11
Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
12
І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13
І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14
Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
15
І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16
І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
17
І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18
І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
19
Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
20
І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21
І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
22
І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23
як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24
і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25
І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26
І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
27
І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28
узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29
Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
30
бо видїли очі мої спасеннє твоє,
31
що приготовив єси перед лицем усїх людей,
32
сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
33
І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
34
І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
35
(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
36
І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
37
і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38
І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
39
І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
40
Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
41
І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
42
І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43
і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
44
а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
45
І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46
І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
47
Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
48
І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
49
І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
50
Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
51
І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
52
І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
← Chapter 1
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 3 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24