1 Corinthians 10

Ukrainian 1905

← Chapter 9 Jump to: Chapter 11 →

1Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;

2і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;

3і всї ту саму їжу духовну їли;

4і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.

5Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.

6Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.

7Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.

8Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.

9Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.

10Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.

11Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.

12Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.

13Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.

14Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.

15Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:

16Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?

17Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.

18Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?

19що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?

20Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.

21Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.

22Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?

23Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.

24Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.

25Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.

26Бо Господня земля і повня її.

27Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.

28Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.

29Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?

30Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?

31Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.

32Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,

33яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.

← Chapter 9 Jump to: Chapter 11 →