bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1905
/
Acts 4
Acts 4
Ukrainian 1905
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 5 →
1
Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,
2
сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.
3
І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
4
Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.
5
І сталось, зібрались уранцї князї їх та старші, та письменники в Єрусалимі,
6
та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,
7
і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?
8
Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!
9
коли в нас оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,
10
то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.
11
Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;
12
і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.
13
Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,
14
і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.
15
Звелївши ж їм вийти з ради, радились між собою,
16
говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.
17
Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.
18
І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.
19
Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, - судїть.
20
Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.
21
Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся.
22
Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення.
23
Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
24
Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;
25
котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?
26
Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.
27
Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
28
зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.
29
І нинї, Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,
30
і простягай руку Твою на сцїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.
31
А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.
32
Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільнє.
33
І з великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх.
34
Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане,
35
та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.
36
Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин,
37
мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 5 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
Recommended Reading
Commentary
Acts Commentaries
→
Devotional
Acts Devotional Guide
→
Get This Bible
Ukrainian Study Bible
→