1 Peter 2

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →

1Отже, вiдклавши всяку злобу, i всяке лукавство, i лицемiрство, i заздрiсть, i всяке лихослiв’я,

2як новонародженi немовлята, полюбiть чисте словесне молоко, щоб вiд нього вирости вам на спасiння;

3бо ви пiзнали, що благий Господь.

4Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми вiдкинутого, а Богом обраного, коштовного,

5i самi, мов живе камiння, будуйте з себе дiм духовний, святе священство, щоб приносити духовнi жертви, приємнi Боговi, через Iсуса Христа.

6Бо сказано в Писаннi: «Ось Я кладу в Сионi камiнь нарiжний, обраний, дорогоцiнний; i вiруючий у Hього не осоромиться».

7Отже, Вiн для вас, вiруючих, коштовнiсть, а для невiруючих камiнь, який вiдкинули будiвничi, але який став наріжним каменем, каменем спотикання i каменем спокуси,

8об який вони спотикаються, не пiдкоряючись слову, на що вони й призначенi були.

9А ви — рiд обраний, царствене священство, народ святий, люди вiдновлення, поставленi для того, щоб сповiщати чесноти Того, Хто покликав вас iз темряви у чудове Своє свiтло;

10колись не народ, а нинi народ Божий; колись непомилуванi, а нинi помилуванi.

11Улюбленi! Прошу вас, як пришельцiв i подорожніх, сторонитися тiлесних похотей, якi повстають проти душi,

12i провадити доброчесне життя ваше мiж язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинцiв, побачивши добрi дiла вашi, прославили Бога в день вiдвiдання.

13Отже, будьте покiрнi всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховнiй владi,

14чи правителям‚ як вiд Hього посланим для покарання злочинцiв i для похвали тим, хто робить добро, —

15бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, —

16як вiльнi, не як тi, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божi.

17Усiх шануйте, братство любiть, Бога бiйтеся, царя поважайте.

18Слуги, корiться з усяким страхом господарям, не тiльки добрим i лагiдним, але й суворим,

19бо те угодне Боговi, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо.

20Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро i страждаючи, ви терпите, це угодно Боговi.

21Бо ви до цього покликанi: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.

22Вiн не вчинив нiякого грiха, i не було лукавства в устах Його.

23Коли Його лихословили, Вiн не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Суддi Праведному.

24Вiн грiхи нашi Сам вознiс тiлом Своїм на дерево, щоб ми, звiльнившись вiд грiхiв, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.

25Бо ви були, як вiвцi заблукалі, що не мають пастиря, але нинi повернулись до Пастиря i Охоронця душ ваших.

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →