bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Genesis 41
Genesis 41
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 40
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 42 →
1
Коли минуло два роки, фараону снилося: ось, він стоїть біля ріки;
2
і ось, вийшли з ріки сім корів, гарних на вигляд і повних тілом, і паслися в очереті;
3
але ось, після них вийшли з ріки сім корів інших, худих на вигляд і охлялих тілом, і стали поряд з тими коровами, на березі ріки;
4
і з’їли корови худі на вигляд і охлялі тілом сім корів гарних на вигляд і повних. І прокинувся фараон,
5
і заснув знову, і снилося йому іншого разу: ось, на одному стеблі піднялося сім колосків гладеньких і гарних;
6
але ось, після них виросло сім колосків виснажених і висушених східним вітром;
7
і пожерли худі колоски сім колосків гладеньких і повних. І прокинувся фараон і зрозумів, що це сон.
8
Уранці засмутився дух його, і послав він, і покликав усіх волхвів Єгипту і всіх мудреців його, і розповів їм фараон сон свій; але не було нікого, хто витлумачив би його фараону.
9
І став говорити головний виночерпій фараонові і сказав: гріхи мої згадую я нині;
10
фараон прогнівався на рабів своїх і віддав мене і головного хлібодара під варту в дім начальника охоронців;
11
і снився нам сон в одну ніч, мені і йому, кожному снився сон особливого значення;
12
там саме був з нами молодий єврей, раб начальника охоронців; ми розповіли йому сни наші, і він витлумачив нам кожному відповідно до його сновидіння;
13
і як він витлумачив нам, так і збулося: я повернений на місце моє, а той повішений.
14
І послав фараон і покликав Йосифа. І поспішно вивели його з в’язниці. Він постригся і перемінив одяг свій і прийшов до фараона.
15
Фараон сказав Йосифові: мені снився сон, і нема нікого, хто витлумачив би його, а про тебе я чув, що ти вмієш тлумачити сни.
16
І відповів Йосиф фараону, говорячи: це не моє; Бог дасть відповідь на благо фараонові.
17
І сказав фараон Йосифові: мені снилося: ось, стою я на березі ріки;
18
і ось, вийшли з ріки сім корів повних тілом і гарних на вигляд і паслися в очереті;
19
але ось, після них ішли сім корів інших, худих, дуже поганих на вигляд і охлялих тілом: я не бачив по всій землі Єгипетській таких худих, як вони;
20
бо з’їли охлялі й худі корови попередніх сім корів повних;
21
і ввійшли повні в утробу їх, але не помітно було, що вони ввійшли в утробу їх: вони були так само худими на вигляд, як і спочатку. І я прокинувся.
22
Потім снилося мені: ось, на одному стеблі піднялися сім колосків повних і гарних;
23
але ось, після них виросло сім колосків тонких, виснажених і висушених східним вітром;
24
і пожерли худі колоски сім колосків гарних. Я розповів це волхвам, але ніхто не пояснив мені.
25
І сказав Йосиф фараонові: сон фараонів один: що́ Бог зробить, те́ Він звістив фараонові.
26
Сім корів гарних, це сім років; і сім колосків добрих, це сім років: сон один;
27
і сім корів охлялих і худих, що вийшли після тих, це сім років, також і сім колосків виснажених і висушених східним вітром, це сім років голоду.
28
Ось чому сказав я фараонові: що́ Бог зробить, те́ Він показав фараонові.
29
Ось, настає сім років великого достатку в усій землі Єгипетській;
30
після них настануть сім років голоду, і забудеться весь той достаток у землі Єгипетській, і виснажить голод землю,
31
і непримітним буде колишній достаток на землі, через голод, що прийде, тому що він буде дуже тяжким.
32
А що сон повторився фараону двічі, це значить, що це істинне слово Боже, і що незабаром Бог виконає це.
33
І нині нехай знайде фараон чоловіка розумного і мудрого і нехай поставить його над землею Єгипетською.
34
Нехай накаже фараон поставити над землею наглядачів збирати за сім років достатку п’яту частину [усього врожаю] землі Єгипетської;
35
нехай вони беруть усякий хліб цих гарних років, що настають, і зберуть у містах хліб під відання фараона для їжі, і нехай бережуть;
36
і буде ця їжа в запас для землі на сім років голоду, які будуть у землі Єгипетській, щоб земля не загинула від голоду.
37
Це сподобалося фараонові й усім слугам його.
38
І сказав фараон слугам своїм: чи знайдемо ми таку, як він, людину, у якій був би Дух Божий?
39
І сказав фараон Йосифу: оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає настільки розумного і мудрого, як ти;
40
ти будеш над домом моїм, і твого слова буде дотримуватися весь народ мій; тільки престолом я буду більшим за тебе.
41
І сказав фараон Йосифові: ось, я поставляю тебе над усією землею Єгипетською.
42
І зняв фараон перстень свій з руки своєї і надів його на руку Йосифа; вдяг його у висонний одяг, поклав золотий ланцюг на шию його;
43
повелів везти його на другій із своїх колісниць і проголошувати перед ним: схиляйтеся! І поставив його над усією землею Єгипетською.
44
І сказав фараон Йосифу: я фараон; без тебе ніхто не ворухне ні рукою своєю, ні ногою своєю по всій землі Єгипетській.
45
І нарік фараон Йосифові ім’я: Цафнаф-панеах, і дав йому за дружину Асенефу, дочку Потифера, жерця Іліопольського. І пішов Йосиф по землі Єгипетській.
46
Йосифові було тридцять років від народження, коли він став перед лице фараона, царя Єгипетського. І вийшов Йосиф від лиця фараонового і пройшов по всій землі Єгипетській.
47
Земля ж у сім років достатку принесла з одного зерна по жмені.
48
І зібрав він усякий хліб семи років, які були [родючі] в землі Єгипетській, і поклав хліб у містах; у кожному місті поклав хліб полів, що оточують його.
49
І зібрав Йосиф хліба дуже багато, як піску морського, так що перестав і рахувати, тому що не стало рахунку.
50
До настання років голоду, у Йосифа народилися два сини, яких народила йому Асенефа, дочка Потифера, жерця Іліопольського.
51
І нарік Йосиф ім’я первісткові: Манассія, тому що [говорив він] Бог дав мені забути усі нещастя мої і весь дім батька мого.
52
А другому нарік ім’я: Єфрем, тому що [говорив він] Бог зробив мене плідним у землі страждання мого.
53
І минули сім років достатку, що був у землі Єгипетській,
54
і настали сім років голоду, як сказав Йосиф. І був голод по всіх землях, а в усій землі Єгипетській був хліб.
55
Але коли і вся земля Єгипетська почала терпіти голод, то народ почав волати до фараона про хліб. І сказав фараон усім єгиптянам: підіть до Йосифа і робіть, що він вам скаже.
56
І був голод по всій землі; і відчинив Йосиф усі житниці, і став продавати хліб єгиптянам. Голод же посилювався в землі Єгипетській.
57
І з усіх країн приходили в Єгипет купувати хліб у Йосифа, тому що голод посилився по всій землі.
← Chapter 40
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 42 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50