bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Isaiah 41
Isaiah 41
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 40
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 53
Chapter 54
Chapter 55
Chapter 56
Chapter 57
Chapter 58
Chapter 59
Chapter 60
Chapter 61
Chapter 62
Chapter 63
Chapter 64
Chapter 65
Chapter 66
Chapter 42 →
1
Замовкніть переді Мною, острови, і народи нехай оновлять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: «станьмо разом на суд».
2
Хто воздвиг від сходу мужа правди, закликав його йти за собою, віддав йому народи і підкорив царів? Він обернув їх мечем своїм на порох, луком своїм на солому, яку розносить вітром.
3
Він жене їх, іде спокійно дорогою, якою ніколи не ходив ногами своїми.
4
Хто зробив і звершив це? Той, Хто від початку викликає пологи; Я — Господь перший, і в останніх — Я той самий.
5
Побачили острови і жахнулися, краї землі затріпотіли. Вони зблизилися і зійшлися;
6
кожен допомагає своєму товаришеві і говорить своєму братові: «кріпися!»
7
Коваль підбадьорює плавильника, той, який розгладжує листи молотом, — того, хто кує на ковадлі, говорячи про спайку: «гарна»; і зміцнює цвяхами, щоб було твердо.
8
А ти, Ізраїль, раб Мій, Яків, якого Я обрав, сíм’я Авраама, друга Мого, —
9
ти, якого Я взяв від країв землі і покликав від кінців її, і сказав тобі: «ти Мій раб, Я обрав тебе і не відкину тебе»:
10
не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.
11
Ось, у соромі й посоромленні залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що сперечаються з тобою.
12
Будеш шукати їх, і не знайдеш їх, які ворогують проти тебе; ті, що борються з тобою, будуть як ніщо, зовсім ніщо;
13
бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: «не бійся, Я допомагаю тобі».
14
Не бійся, черв’як Яків, малолюдний Ізраїль, — Я допомагаю тобі, говорить Господь і Відкупитель твій, Святий Ізраїлів.
15
Ось, Я зробив тебе гострим молотилом, новим, зубцюватим; ти будеш молотити і розтирати гори, і пагорби зробиш, як полову.
16
Ти будеш віяти їх, і вітер рознесе їх, і вихор розвіє їх; а ти зрадієш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим.
17
Бідні й убогі шукають води, і немає її; язик їх сохне від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх.
18
Відкрию на горах ріки і серед долин джерела; пустелю зроблю озером і суху землю — джерелами води;
19
посаджу в пустелі кедр, ситим і мирту й оливу; насаджу в степу кипарис, явір і бук разом,
20
щоб побачили і пізнали, і розглянули й зрозуміли, що рука Господня зробила це, і Святий Ізраїлів створив це.
21
Подайте справу вашу, — говорить Господь; наведіть ваші докази, говорить Цар Якова.
22
Нехай вони подадуть і скажуть нам, що відбудеться; нехай сповістять що-небудь раніше, ніж воно відбулося, і ми вникнемо розумом своїм і дізнаємось, як воно закінчилося, або нехай наперед сповістять нам про майбутнє.
23
Скажіть, що відбудеться у майбутньому, і ми будемо знати, що ви боги, або зробіть що-небудь, чи добре, чи лихе, щоб ми здивувалися і разом з вами побачили.
24
Але ви ніщо, і діло ваше ніщо; мерзота той, хто обирає вас.
25
Я воздвиг його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ім’я Моє і топтати владик, як бруд, і топтати, як гончар глину.
26
Хто звістив про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: «правда»? Але ніхто не сказав, ніхто не сповістив, ніхто не чув слів ваших.
27
Я перший сказав Сиону: «ось воно!» і дав Єрусалиму благовісника.
28
Отже, Я дивився, і не було нікого, і між ними не знайшлося радника, щоб Я міг запитати їх, і вони дали відповідь.
29
Ось, усі вони ніщо, нікчемні й діла їх; вітер і порожнеча ідоли їх.
← Chapter 40
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 53
Chapter 54
Chapter 55
Chapter 56
Chapter 57
Chapter 58
Chapter 59
Chapter 60
Chapter 61
Chapter 62
Chapter 63
Chapter 64
Chapter 65
Chapter 66
Chapter 42 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66