Jeremiah 4

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →

1Якщо хочеш навернутися, Ізраїлю, — говорить Господь, — до Мене навернися; і якщо видалиш мерзоти твої від лиця Мого, то не будеш блукати.

2І будеш клястися: «живий Господь!» в істині, суді і правді; і народи будуть Ним благословлятися і Ним хвалитися.

3Бо так говорить Господь до мужів Іуди та Єрусалима: розоріть собі нові ниви і не сійте між терням.

4Обріжте себе для Господа, і зніміть крайню плоть із серця вашого, мужі Іуди і жителі Єрусалима, щоб гнів Мій не відкрився, як вогонь, і не запалав невгасимо через вашу схильність до зла.

5Оголосіть в Юдеї і розголосіть у Єрусалимі, і говоріть, і сурміть трубою по землі; волайте голосно і говоріть: «зберіться, і підемо в укріплені міста».

6Виставте знамено до Сиону, біжіть, не зупиняйтеся, бо Я приведу від півночі біду і велику загибель.

7Виходить лев зі своїх хащів, і виступає винищувач народів: він виходить зі свого місця, щоб землю твою зробити пустелею; міста твої будуть розорені, залишаться без жителів.

8Тому опояшіться веретищем, плачте і ридайте, бо лють гніву Господнього не відвернеться від нас.

9І буде у той день, — говорить Господь, — завмре серце в царя і серце в князів; і жахнуться священики, і здивуються пророки.

10І сказав я: о, Господи Боже! Невже Ти зваблював тільки народ цей і Єрусалим, говорячи: «мир буде у вас»; а тим часом меч доходить до душі?

11У той час сказано буде народу цьому і Єрусалиму: пекучий вітер несеться з висот пустельних на шлях дочки народу Мого, не для віяння і не для очищення;

12і прийде до Мене звідти вітер сильніший за цей, і Я сотворю суд над ними.

13Ось, піднімається він подібно до хмар, і колісниці його — як вихор, коні його швидші за орлів; горе нам! бо ми будемо розорені.

14Змий зле із серця твого, Єрусалиме, щоб спастися тобі: доки будуть гніздитися у тобі злочесні думки?

15Бо уже несеться голос від Дана і згубна звістка з гори Єфремової:

16оголосіть народам, сповістіть Єрусалим, що йдуть з далекої країни ті, що беруть в облогу, і криками своїми наповнюють міста Юдеї.

17Як вартові полів, вони обступають його навкруги, бо він збурився проти Мене, — говорить Господь.

18Шляхи твої і діяння твої заподіяли тобі це; від твого нечестя тобі так гірко, що доходить до серця твого.

19Утроба моя! утроба моя! тужу в глибині серця мого, хвилюється у мені серце моє, не можу мовчати; бо ти чуєш, душе моя, звук труби, тривогу битви.

20Біда за бідою: уся земля спустошується, раптово розорені шатри мої, миттєво — намети мої.

21Чи довго бачити мені знамено, слухати звук труби?

22Це від того, що народ Мій нерозумний, не знає Мене: нерозумні вони діти, і немає у них глузду; вони розумні на зло, але добра робити не вміють.

23Дивлюся на землю, і ось, вона розорена і порожня, — на небеса, і немає від них світла.

24Дивлюся на гори, і ось, вони тремтять, і всі пагорби коливаються.

25Дивлюсь, і ось, немає людини, і всі птахи небесні розлетілися.

26Дивлюсь, і ось, Кармил — пустеля, і всі міста його зруйновані від лиця Господа, від люті гніву Його.

27Бо так сказав Господь: уся земля буде спустошена, але остаточного знищення не зроблю.

28Заплаче про це земля, і небеса затьмаряться угорі, тому що Я сказав, Я визначив, і не розкаюся у тім, і не відступлю від того.

29Від шуму вершників і стрільців розбіжаться всі міста: вони підуть у густі ліси і вилізуть на скелі; всі міста будуть залишені, і не буде у них жодного жителя.

30А ти, спустошена, що будеш робити? Хоч ти вдягаєшся в пурпур, хоч прикрашаєш себе золотим убранням, обмальовуєш очі твої фарбами, але марно прикрашаєш себе: знехтували тебе коханці, вони шукають душі твоєї.

31Бо Я чую голос ніби жінки у пологах, стогін ніби тієї, що народжує вперше, голос дочки Сиону; вона стогне, простягаючи руки свої: «о, горе мені! душа моя знемагає перед убивцями».

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →

Recommended Reading

Commentary Jeremiah Commentaries → Devotional Jeremiah Devotional Guide → Get This Bible Ukrainian Bible (Патріарха Філарета) Study Bible →