Leviticus 25 — Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

10і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я.

11П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози,

12бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його.

13В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє.

14Якщо будеш продавати що ближньому твоєму, або будеш купувати що у ближнього твого, не кривдьте одне одного;

15за розрахунком років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і за розрахунком років прибутку він повинен продавати тобі;

16якщо багато залишається років, збільши ціну; а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо за відповідну кількість років жнив він продає тобі.

17Не кривдьте одне одного; бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш.

18Виконуйте постанови Мої, і зберігайте закони Мої і виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі;

19і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній.

20Якщо скажете: що ж нам їсти в сьомий рік, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші?

21Я пошлю благословення Моє на вас у шостий рік, і він принесе врожаю на три роки;

22і будете сіяти у восьмий рік, але будете їсти врожаї старі до дев’ятого року; доки не вистигне врожай його, будете їсти старе.

23Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене;

24по всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі.

25Якщо брат твій зубожіє і продасть від володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його;

26якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде, скільки потрібно на викуп,

27то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє;

28якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє.

29Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна;

30якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього.

31А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять.

32А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати;

33а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих;

34і поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їх.

35Якщо брат твій зубожіє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи прибулець він, або поселенець, щоб він жив з тобою;

36не бери від нього лихви і прибутку і бійся Бога твого; [Я Господь,] щоб жив брат твій з тобою;

37срібла твого не віддавай йому в лихву і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку.

38Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб дати вам землю Ханаанську, щоб бути вашим Богом.

39Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської:

40він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець; до ювілейного року нехай працює у тебе,

41а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться у плем’я своє, і вступить знову у володіння батьків своїх,

42тому що вони — Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів;

43не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого.

44А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас;

45також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю;

46можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю.

47Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця,

48то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його,

49або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться.

50І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього;

51і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений;

52якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і за мірою років віддати за себе викуп.

53Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки; він не повинен панувати над ним з жорстокістю в очах твоїх.

54Якщо ж він не викупиться таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним,

55тому що сини Ізраїлеві Мої раби; вони Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.