1 Timothy 6

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 5 Jump to:

1Раби, що під ярмом, мусять вважати панів своїх (володарів) гідними всякої честі, щоб не було зневаги йменню Божому і вченню.

2Ті, котрі мають за панів вірних, не мають спілкуватися з ними недбало, тому що вони брати; але тим паче мають слугувати їм, бо вони вірні і улюблені, і добро чинять їм. Навчай цього і умовляй.

3Хто навчає іншого і не йде за розумними словами Господа нашого Ісуса Христа і вченням про набожність,

4Той гордий, нічого не знає, але захворів на пристрасть до змагань і суперечок, від котрих виникає заздрість, розбрат, лихослів’я, лукаві підозри.

5Намарні суперечки поміж людьми пошкодженого розуму, чужі істині, котрі думають, наче набожність служить для прибутку. Віддаляйся од таких.

6Велике надбання – бути набожним і вдоволеним.

7Бо ми нічого не принесли у світ; зрозуміло, що нічогісінько не можемо й винести з нього.

8Маючи їжу і одежу, будьмо задоволені з того.

9А ті, що прагнуть збагатитися, потрапляють у спокусу і в сіті, а також у численні безглузді і шкідливі похоті, котрі занурюють людей в бідування і згубу;

10Бо корінь всього лихого є сріблолюбство, котрому віддавшися, деякі ухилилися од віри і самі себе підвели до багатьох страждань.

11А ти, чоловіче Божий, ухиляйся від цього, та сягай успіху в правді, набожности, вірі, любові, терпінні й покорі;

12Спонукай гарним прикладом віри, тримайся вічного життя, до котрого ти якраз і покликаний, і показав сумлінне сповідування перед багатьма свідками.

13Перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Котрий засвідчив перед Понтієм Пилатом сумлінне сповідування, заповідаю тобі

14Пильнувати цю заповідь чисто і бездоганно, аж навіть до з’явлення Ісуса Христа,

15Котре свого часу відкриє блаженний і єдиний могутній Цар тих, що царюють, і Господь тих, що володарюють,

16Єдиний, що має безсмертя, Котрий живе у неприступному світлі, Котрого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь.

17Багатих у теперішньому часі умовляй, щоб вони не вельми чванилися собою і сподівалися не на багатство намарне, але на Бога живого, що дає нам усе щедро для радости;

18Щоб вони вдавалися до доброчинства, багатіли добрими вчинками, були щедрими і приязними,

19Збираючи собі скарби, добру основу для майбутнього, щоб сягнути вічного життя.

20О, Тимофію! Бережи заповіді, що тобі повідані, ухиляйся від негодящого марнослів’я і суперечок неправдивого знання,

21Котрому віддавшись, деякі ухилилися од віри. Благодать з тобою. Амінь.

← Chapter 5 Jump to: