2 Kings 23

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 22 Jump to: Chapter 24 →

1І послав цар, і зібрали до нього всю старшину Юдину і Єрусалиму.

2І пішов цар у дім Господній, і вся Юдея, і всі мешканці Єрусалиму з ним, і священики, і пророки, і увесь народ, від малого до великого, і прочитав уголос перед ними всі слова Книги Заповіту, яку знайшли в домі Господньому.

3Потім став цар на підвищене місце і склав перед Господом заповіта – наслідувати Господа і виконувати заповіді Його і настанови Його від усього серця і від усієї душі, щоб виконати слова заповіту цього, написані у книзі цій. І увесь народ пристав до заповіту.

4І наказав цар Хілкійї першосвященикові, та іншим священикам, і сторожі порога, винести із Храму Господнього всі речі, зроблені для Баала і для Астарти, і для всіх небесних світил, і спалив їх за Єрусалимом, в долині Кедрон, і наказав тлін їхній віднести до Бет-Елу.

5І поскидав жерців, котрих настановили царі Юдині, щоб звершувати кадіння на підвищеннях у містах Юдиних і на околицях Єрусалиму, – і котрі кадили Баалові, сонцю, і місяцеві, і сузір’ям, і всім світилам небесним;

6І виніс Астарту із дому Господнього за Єрусалим, до потоку Кедрон, і спалив її біля потоку Кедрон, і перетер на порох, і кинув порох її на цвинтар загальнолюдський.

7І зруйнував доми блудницькі, котрі були при храмі Господньому, де жінки ткали одежу для Астарти.

8І вивів усіх жерців із міст Юдиних, і опоганив підвищення, на котрих звершували кадіння жерці, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав підвищення перед брамами, – ту, котра біля входу до брами Ісуса, старшини міста, і ту, котра ліворуч біля міської брами.

9А втім, жерці підвищень не приносили пожертв на жертовнику Господньому в Єрусалимі, а опрісноки їли з братами своїми.

10І споганив він Тофет, що в долині синів Гінномових, щоб ніхто не переводив сина свого і дочки своєї через вогонь для Молоха.

11І відкинув коней, котрих віддавали царі Юдині сонцю перед входом до Господнього дому поблизу кімнат Нетан-Мелеха, євнуха, що у Парварі, а колісниці сонця спалив огнем.

12І жертовники на даху світлиці Ахазової, котрі зробили царі Юдині, і жертовники, котрі спорудив Манасія на обидвох подвір’ях дому Господнього, зруйнував цар, і скинув звідти, і пожбурив тлін їхній до потоку Кедрон.

13І підвищення, котрі перед Єрусалимом, праворуч від гори Олив, які спорудив був Соломон, цар Ізраїля, для Астарти, мерзоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, мерзоти синів аммонітських, опоганив цар.

14І розбив статуї, і зрубав діброви, і виповнив місце їхнє кістками людськими.

15А також і жертовника, котрий у Бет-Елі, підвищення, споруджене Єровоамом, сином Неватовим, котрий увів Ізраїля у гріх, а також і жертовника його і підвищення, зітер на порох, і спалив діброву.

16І глянув Йосія, і побачив могили, які були на горі, і послав, і взяв кості із могил, і спалив на жертовнику, й опоганив його за словом Господнім, котре оголосив чоловік Божий, що провіщав ці події.

17І сказав Йосія: Що це за надгробок, котрого я бачу? І сказали йому мешканці міста: Це могила чоловіка Божого, який приходив із Юди і повідав нам, що ти учиняєш над жертовником у Бет-Елі.

18І сказав він: Дайте йому спокій; ніхто не чіпай кісток його. І зберегли кості його і кості пророка, який приходив із Самарії.

19А також і всі капища підвищень у містах самарійських, котрі спорудили царі ізраїльські, гнівлячи Господа, зруйнував Йосія і вчинив з ними те саме, що вчинив у Бет-Елі.

20І заколов усіх жерців підвищень, котрі там були, на жертовниках, і спалив на них кістки людські, – і повернувся до Єрусалиму.

21І наказав цар всьому народові, сказавши: Звершіть Пасху Господові, Богові вашому, як написано у цій Книзі Заповіту;

22Тому що не звершували такої Пасхи від днів суддів, котрі судили Ізраїля, і впродовж усіх днів царів ізраїльських і царів Юдиних.

23А вісімнадцятого року царя Йосії була звершена Пасха Господові у Єрусалимі.

24І викликачів мертвих, і чародіїв, і домових божків, та ідолів, і всілякі мерзоти, котрі з’явилися на землі Юдиній, і в Єрусалимі, винищив Йосія, аби виконати слова Закону, написані в книзі, яку знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.

25Подібного до нього царя перед ним не було, що звернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всіма силами своїми, по всьому законові Мойсеєвому і по ньому не поставав подібний до нього.

26Однак Господь не упокорив Свого спопеляючого гніву, котрий спалахнув у Ньому на Юду за всі гіркоти, якими гнівив Його Манасія.

27І сказав Господь: І Юду відкину од Себе, як відкинув Я Ізраїля, і відкину місто оце, Єрусалим, котрого Я вибрав, і дім, що про нього Я сказав: Буде ймення Моє там.

28А решту про діяння Йосії, і про все, що він учинив, описано в Літописі царів Юдиних.

29За днів його прийшов фараон Нехо, цар єгипетський, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія назустріч йому, і той умертвив його у Меґіддо, коли побачив його.

30І служники його повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його у гробниці його. І взяв народ землі Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, і зацарювали його замість батька його.

31Двадцять три роки мав Єгоахаз, коли зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі; ім’я матері його – Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.

32І чинив він лихе в очах Господніх – учиняв у всьому так, як чинили батьки його.

33І затримав його фараон Нехо у Рівлі, в хаматському краї, щоб він не царював у Єрусалимі, і наклав кару на цей край: сто талантів срібла і талант золота.

34І настановив фараон Нехо царем Ел’якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім’я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прийшов до Єгипту і помер там.

35І срібло, і золото давав Єгояким фараонові; він визначив вартість землі, щоб давати срібло за наказом фараона; від кожного із народу краю, за вартістю своєю; він стягав срібло і золото для того, щоб віддати фараонові Нехо.

36Двадцять п’ять літ було Єгоякимові, коли він зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі: ім’я матері його – Зевуда, донька Педаї, з Руми.

37І чинив він лихе в очах Господніх у всьому так, як чинили батьки його.

← Chapter 22 Jump to: Chapter 24 →