Ephesians 4

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →

1Отож я, в’язень у Господі, благаю вас чинити згідно із званням, у котре ви покликані.

2Із усілякою сумирною мудрістю, покірністю і довготерпінням, ставлячись поблажливо один до одного з любов’ю,

3Прагнучи зберегти єдність духу у спілці з миром.

4Одне тіло і один дух, як ви також покликані до однієї надії вашого звання;

5Один Господь, одна віра, одне хрещення,

6Один Бог і Батько усіх, Котрий над усіма і через усіх і в усіх нас.

7А кожному з нас дана благодать в міру дару Христового.

8А тому й сказано: Вийшов на висоту, полонив полон, і дав дари людям.

9А вийшов, що означає, як не те, що Він також сходив передніше до найнижчих місцин землі?

10А Хто зійшов був, Той якраз і піднявся найвище понад всі небеса, щоб звершити все.

11І Він настановив одних Апостолами, інших пророками, ще інших євангелістами і пастирями, а також учителями.

12Для вдосконалення святих, для справи служіння, для зміцнення тіла Христового,

13Аж доки не сягнемо спільности віри і пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного Христового віку,

14Щоб ми не були вже малолітками хитливими, що захоплюються усіляким вітром учення, за лукавством людей, виходячи з хитрого мистецтва облудности,

15Але щирою любов’ю всі виростали в Того, Котрий є голова Христос,

16Із Котрого все тіло, складене і з’єднане засобом усіляких поєднань, що взаємно зміцнюються, в міру свого діяння кожного члена, одержує приріст для творення самого себе в любові.

17А тому я повідую і заклинаю в Господі, щоб ви уже не вчиняли так, як учиняють інші народи, за марнотою свого глузду,

18Бо потьмарені в розумі, відчужені од життя Божого, з причини їхнього невігластва (неуцтва) і ожорсточення їхнього серця,

19Вони, сягнувши нестями, віддалися розпусті так, що вчиняють всіляку нечистоту з ненажерливістю.

20Але ви не так пізнали Христа,

21Тому, що ви чули про Нього і в Ньому навчилися, – бо істина в Ісусі, –

22Відкинути попередній спосіб життя старої людини, що зотліває у звабливих похотях,

23І обновитися духом розуму вашого,

24І вдягнутися в нову людину, витворену за подобою Божою, у праведності та святості істини.

25А тому, відкинувши неправду, повідуйте істину кожний своєму ближньому, тому що ми члени один одному.

26Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не зайде у гніві вашому;

27І не давайте місця дияволові.

28Хто крав, нехай не краде, а ліпше трудися, роблячи своїми руками корисне, аби було з чого вділити нужденному.

29Нехай жодне гниле слово не виходить з уст ваших, а лише добре для напучування у вірі, щоб воно приносило благодать тим, що слухають,

30І не ображайте Святого Духа Божого, Котрим ви позначені на день визволення.

31Усіляке роздратування, лють та гнів, і крик, і лихе слово з усілякою злобою нехай щезнуть з-поміж вас;

32Але будьте добрими один до одного, співчутливі, прощайте один одному, як Бог у Христі простив вам.

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →