bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Exodus 12
Exodus 12
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 13 →
1
І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові на землі єгипетській, кажучи:
2
Місяць цей нехай буде у вас початком місяців; першим нехай буде він у вас поміж місяцями року.
3
Скажіть усій громаді ізраїльтян: На десятий день цього місяця хай візьмуть собі кожний одне ягня по родинах; по ягняти на родину.
4
А якщо родина така мала, що не з’їсть ягняти, то нехай візьме із сусідом своїм, найближчим до житла свого, за числом душ; у тій мірі, скільки кожний з’їсть, учинить розподіл ягняти.
5
Ягня має бути у вас без вади, чоловічої статі, однорічне; візьміть його від овечок або ж від кіз.
6
І нехай воно зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця; тоді нехай заколе його вся громада ізраїльська увечері.
7
І нехай візьмуть од крови його і помастять на обидвох одвірках і на поперечині дверей у житлах, де будуть їсти його.
8
Нехай з’їдять м’ясо його цієї ж ночі, спечене на вогні, з прісним хлібом і з гіркими травами нехай з’їдять його.
9
Не їжте від нього недопеченого, або звареного у воді, але їжте спечене на вогні, голову з ногами і нутрощами.
10
Не лишайте від нього до ранку; а те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні.
11
А їжте його так: нехай будуть стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших і посохи ваші в руках ваших, і їжте його квапливо; це – Пасха Господня.
12
А Я цієї ночі пройду по землі єгипетській, і уражу всякого первістка на землі єгипетській від людини до скотини, і над усіма богами єгипетськими звершу суд, Я Господь.
13
І буде у вас кров ознакою на оселях, де ви замешкали, і побачу кров, і пройду мимо вас, і не буде між вами моровиці згубної, коли буду уражати землю єгипетську.
14
І хай буде вам цей день у пам’ятку, і святкуйте його як свято Господові, у всіх поколіннях ваших, як настанову вічну святкуйте його.
15
Сім днів їжте прісний хліб, від найпершого дня знищіть квасне в оселях ваших; бо хто буде їсти квасне з першого дня до сьомого дня, душа та буде знищена із середовища Ізраїля.
16
І першого дня нехай буде у вас святе зібрання, і в сьомий день святе зібрання: жодної роботи не мусите робити у ті дні; лише їсти кожному, одне те можна чинити вам.
17
Дотримуйтеся свята опрісноків, бо в цей день Я вивів громади ваші із землі єгипетської; і дотримуйтеся дня цього в родах ваших, як настанови вічної.
18
Із чотирнадцятого дня першого місяця, з вечора їжте прісний хліб, до вечора двадцять першого дня того ж місяця.
19
Сім днів не не має бути закваски в оселях ваших; бо хто буде їсти квасне, душа та знищена буде з громади ізраїльтян, – чи то захожий, а чи місцевий мешканець землі тієї.
20
Нічого квасного не їжте; на всякому місці вашого перебування їжте прісний хліб.
21
І скликав Мойсей усіх старшин Ізраїля, і сказав їм: Виберіть і візьміть собі ягнят за родинами вашими і заколіть пасху.
22
І візьміть пучок ісопу, і вмочіть у кров, котра в посудині, і намастіть поперечину і обидва одвірки дверей кров’ю, котра в посудині, а ви ніхто не виходьте за двері оселі своєї до ранку.
23
І піде Господь уражати єгиптян, і побачить кров на поперечині і на обидвох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не допустить згубникові зайти в оселі ваші для ураження,
24
Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх навіки.
25
І коли прийдете на землю, котру Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння.
26
І коли скажуть вам діти ваші: Що це за служіння?
27
Скажете: Це – пасхальна пожертва Господові, Який пройшов мимо осель синів Ізраїля у Єгипті, коли уражав єгиптян, і оселі наші порятував. І став народ на коліна і поклонився.
28
І пішли сини Ізраїля, і вчинили, як звелів Господь Мойсеєві та Ааронові, отак і вчинили.
29
Опівночі Господь уразив усіх первістків на землі єгипетській, від первістка фараонового, який сидів на престолі своєму, до первістка в’язня, що перебував у в’язниці, і все первісне із худоби.
30
І підвівся фараон уночі сам і всі служники його, і увесь Єгипет, і зчинився великий лемент на землі єгипетській, тому що не було оселі, де не було б небіжчика.
31
І прикликав фараон Мойсея та Аарона вночі, і сказав: Збирайтеся, вийдіть з-посеред середовища народу мого, як ви, так і сини Ізраїля, і підіть, звершіть служіння Господові, як говорили ви.
32
І дрібну і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили, і підіть, і благословіть мене.
33
І квапили єгиптяни народ, щоб скорше виселити його із землі тієї, бо говорили вони: Ми всі помремо.
34
І поніс народ тісто своє передніше, аніж воно скисло; квасина їхня, зав’язана в одежах їхніх, була на плечах їхніх.
35
І вчинили сини Ізраїля за словом Мойсея, і брали в борг у єгиптян речі срібні і речі золоті, і одяг.
36
А Господь дарував милість народові Своєму на очах єгиптян; і вони давали йому, і обібрав він єгиптян.
37
І рушили сини Ізраїля із Рамсесу до Суккоту – близько шістсот тисяч піших чоловіків, окрім дітей.
38
І багато мішаного народу вийшло з ними, і дрібна й велика худоба, череда вельми велика.
39
І спекли вони з тіста, котре винесли із Єгипту, прісні коржі, бо воно ще не скисло, тому що їх вигнали з Єгипту і не могли зволікати, і навіть харчів не приготували з собою на дорогу.
40
А прожили сини Ізраїля в Єгипті чотириста тридцять літ.
41
І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня вийшло все ополчення Господнє із землі єгипетської вночі.
42
Це – ніч дбання Господові за виведення їх із землі єгипетської; оця якраз ніч – дбання Господові у всіх синів Ізраїля в поколіннях їхніх.
43
І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові: Ось настанова про Пасху: жодний чужинець не повинен їсти її.
44
А всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її.
45
Поселенці і найманець не повинні їсти її.
46
В одній оселі треба їсти її, не виносьте м’яса геть з оселі, і кісток її не трощіть.
47
Вся громада Ізраїля повинна звершувати її.
48
А якщо оселиться в тебе захожий чужинець, і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він почне звершувати її, і буде як місцевий мешканець землі, а жодний необрізаний не повинен їсти її.
49
Один закон нехай буде і для місцевого мешканця і для зайшлого, що оселився між вами.
50
І вчинили все сини Ізраїля, як звелів Господь Мойсеєві та Ааронові, так і вчинили.
51
Того ж самого дня Господь вивів синів Ізраїля із землі єгипетської за ополченнями їхніми.
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 13 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40