Zephaniah 2

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →

1Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неупокорений,

2Аж доки не прийшла ухвала – день пролине, як полова — доки не прийшов на вас спопеляючий гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої.

3Шукайте Господа, всі сумирні землі, котрі виконують закони Його; шукайте правду, шукайте сумирну мудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього.

4Бо Ґаза буде залишена і Ашкелон спорожніє, і Ашдода виженуть опівдні і Екрон буде вирваний з корінням.

5Горе мешканцям приморського краю, народові крітському! Слово Господнє – на вас, ханаанеї, земле филистимська! Я винищу тебе, і не буде в тебе мешканців, –

6І буде приморська країна пастуховим вівчарником і оборою для худоби.

7І дістанеться цей край останкам дому Юдиного, і будуть пасти там, і в домах Ашкелону будуть увечері спочивати, бо Господь Бог їхній навідає їх і поверне полон їхній.

8Чув Я паплюження Моава і наругу синів Аммонових, як вони збиткувалися над Моїм народом і чванилися на його рубежах.

9Тому – живу Я! – говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів; Моав буде, як Содом, і сини Аммонові будуть, як Ґоморра, набутком кропиви, солоною баюрою, пустелею навіки; останок народу Мого візьме їх на здобич, і врятовані з людей Моїх дістануть їх у спадок.

10Оце їм – за пиху їхню, за те, що вони чванилися і збиткувалися над народом Господа Саваота.

11Грізний буде для них Господь; бо винищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися кожний зі своєї місцини – всі острови народів.

12І ви, ефіопи, побиті будете мечем Моїм.

13І простягне Він руку Свою на північ – і знищить Ашшура і оберне Ніневію на руїни, на місцину висхлу, мов пустеля.

14І спочиватимуть серед неї череди і всілякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати на різьблених прикрасах її; голос їхній буде линути у вікнах, руйнування виявиться на стояках дверей, бо не стане на них кедрової обшивки.

15Ось, чим стане місто переможне, що живе в безпеці і говорить у серці своєму: Я! – і немає іншого, крім мене, як воно стало руїною, лігвищем для звірини! Всілякий, що проходить повз нього, засвище і махне рукою.

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →