bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
2 Kings 4
2 Kings 4
Ukrainian 2011
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 5 →
1
І одна жінка (дружина одного із синів-пророків) закликала до Елісея, волаючи: Твій раб, мій чоловік, помер! А ти знаєш, що раб боявся Господа. А той, хто дав позичку, прийшов взяти собі моїх двох синів за рабів!
2
Що я можу зробити для тебе? — запитав Елісей. Сповісти мені, що в тебе є в домі. Вона ж відповіла: Немає у твоєї рабині нічого в домі, але хіба тільки олія, якою змащуюся.
3
І він сказав їй: Іди, попроси собі ззовні, у всіх твоїх сусідів, посуд — порожній посуд, і не мало!
4
Увійдеш у дім і замкнеш за собою і за твоїми синами двері, і наливатимеш у ці посудини, і забиратимеш ту, яка наповнюватиметься.
5
І вона відійшла від нього і так зробила. Вона замкнула за собою і за своїми синами двері, і вони підносили до неї, а вона наливала,
6
аж доки посуд не наповнився. І вона сказала своїм синам: Принесіть мені ще посудину! Та вони відповіли їй: Немає більше посудин! І олія спинилася.
7
Тоді вона прийшла і сповістила Божому чоловікові. А Елісей сказав: Іди, продай олію і заплатиш свої борги! А ти і твої сини будете жити за рахунок олії, що залишилася.
8
Настав день, і Елісей перейшов до Сумани, а там була славетна жінка, і вона примусила його попоїсти з ними. І бувало при нагоді, коли він приходив, то звертав туди їсти.
9
І сказала жінка своєму чоловікові: Ось я пізнала, що цей чоловік, який постійно приходить до нас, — Божий святець.
10
Тож зробімо йому горішню кімнату, мале місце, і поставимо йому там ліжко, стіл, крісло і свічник. І буде, коли він заходитиме до нас, то заверне туди.
11
Настав день, і він зайшов туди і звернув до верхньої кімнати, і спав там.
12
І він сказав своєму слузі Ґіезієві: Поклич мені цю соманітянку. І той покликав її, і вона стала перед ним.
13
А Елісей сказав йому: Скажи їй: Ось ти здивувала нас усім цим дивом. Що потрібно тобі зробити? Чи є в тебе слово до царя, чи до командувача армії? Вона ж сказала: Я живу серед мого народу.
14
А він сказав: Що треба для неї зробити? І Ґіезій, його слуга, сказав: І справді в неї сина немає, а її чоловік старий.
15
Тож він її покликав, і вона стала біля дверей.
16
І сказав їй Елісей: У цей час, як прийде пора, ти будеш жива і обніматимеш сина! Вона ж відповіла: Ні, мій володарю, не обмани твоєї рабині!
17
І жінка завагітніла, і народила сина в той час, як прийшла пора, будучи живою, — як сказав їй Елісей.
18
І дитина росла. І сталося, коли хлопець вийшов до свого батька до женців,
19
то сказав своєму батькові: Моя голова, моя голова! І той сказав слузі: Віднеси його до його матері.
20
І він відніс його до його матері, і до полудня той спав на її колінах, і помер.
21
І вона віднесла його, поклала його на ліжко Божого чоловіка і замкнула за ним двері, і вийшла.
22
Вона покликала свого чоловіка і сказала: Пошли мені одного зі слуг і одного осла, і побіжу до Божого чоловіка, і повернуся.
23
А той сказав: Як це, що ти ідеш до нього сьогодні? Це не новий місяць і не субота! Вона ж сказала: З миром.
24
Вона засідлала осла і промовила до свого слуги: Скеровуй, вирушай! Не призупиняйся, іди заради мене, доки не скажу тобі!
25
Давай! Вона пішла і прибула до Божого чоловіка, до гори Кармил. І сталося, коли Елісей побачив, як вона підходила, то промовив до Ґіезія, свого слуги: Ось та соманітянка.
26
Біжи тепер їй назустріч і запитаєш: Чи мир тобі? Чи мир твоєму чоловікові? Чи мир дитині? Вона ж відповіла: Мир.
27
І вона підійшла до Елісея, до гори, і схопилася за його ноги. А Ґіезій наблизився, щоб її відтягнути, та Елісей сказав: Облиш її, бо її душа сильно в ній засмучена, а Господь приховав від мене, та не сповістив мені!
28
Вона ж сказала: Хіба я просила сина в мого володаря? Хіба не сказала я: Не обмани мене?
29
Тоді Елісей сказав Ґіезієві: Підпережи свої стегна і візьми мою палицю у свої руки, і йди. А якщо натрапиш на чоловіка, то не поблагословиш його, і якщо поблагословить тебе чоловік, то не відповіси йому! І покладеш мою палицю на обличчя дитини.
30
І сказала матір дитини: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! Тож Елісей піднявся і пішов за нею.
31
А Ґіезій пішов перед нею і поклав палицю на обличчя дитини, та не було голосу, і не було слуху. Він повернувся йому назустріч і сповістив йому, кажучи: Дитина не пробудилася!
32
І Елісей увійшов у дім, і ось дитина мертва, покладена на його ліжко.
33
І ввійшов Елісей у дім, і замкнув двері перед ними двома, і помолився до Господа.
34
Він устав, ліг на дитину і поклав свої уста на його уста, свої очі — на його очі, свої руки — на його руки. І схилився над ним, і тіло дитини зігрілося.
35
І він повернувся, і походив по хаті сюди-туди, пішов і нахилявся над дитиною до семи разів, і дитина відкрила свої очі.
36
І Елісей закликавав до Ґіезія, гукаючи: Поклич цю соманітянку! І він покликав, і вона прийшла до нього. І Елісей сказав: Візьми твого сина.
37
І жінка ввійшла, упала йому до ніг, поклонилася до землі, узяла свою дитину й вийшла.
38
А Елісей повернувся в Ґалґал, а в тій землі був голод, і сини пророків сиділи перед ним. Тож Елісей сказав своєму слузі: Постав великий казан і звари їжу синам пророків!
39
І вийшов один на поле, щоби збирати зелень, знайшов лозу в полі, зібрав з неї дикі плоди — повний свій плащ і всипав у казан з їжею, бо вони не знали їх.
40
І він приніс чоловікам їсти. І сталося, коли вони їли їжу, і ось закричали і сказали: Смерть у казані, чоловіче Божий! І не могли їсти.
41
А той сказав: Візьміть борошно і вкиньте в казан. Після чого Елісей промовив до слуги Ґіезія: Налий народові, і хай їдять! І там, у казані, не було більше поганої речі.
42
І прийшов чоловік із Ветсаріси, і приніс до Божого чоловіка з первоплодів двадцять ячмінних хлібів і фігові плитки, і сказав: Дайте народові, і хай їдять!
43
А його слуга запитав: Як подам це на сто чоловіків? Та він сказав: Дай народові, і хай їдять, бо так говорить Господь: Їстимуть і залишиться!
44
І вони поїли, і залишилося — за Господнім словом.
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 5 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25