2 Peter 1

Ukrainian 2011

Jump to: Chapter 2 →

1Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій.

2Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!

3Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою.

4Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.

5Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання,

6в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність,

7у побожності — братерство, а в братерстві — любов.

8Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

9А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів.

10Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.

11Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

12Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині.

13Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

14знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені.

15Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.

16Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі.

17Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав!

18І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.

19І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях,

20насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення.

21Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.

Jump to: Chapter 2 →