bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Deuteronomy 10
Deuteronomy 10
Ukrainian 2011
← Chapter 9
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 11 →
1
Того часу Господь сказав мені: Витеши собі дві кам’яні скрижалі, такі, як і попередні, і піднімися до Мене на гору. Виготов собі теж дерев’яний ковчег.
2
А Я напишу на тих скрижалях слова, що були на попередніх скрижалях, які ти розбив, і ти покладеш їх у ковчег.
3
Тож я виготовив ковчег із гнилостійкого дерева, витесав дві кам’яні скрижалі, такі, як і попередні, та піднявся на гору з двома скрижалями у своїх руках.
4
І Він написав на скрижалях, як було написано раніше, — десять слів, які Господь оголосив вам на горі з-посеред вогню. І Господь дав їх мені.
5
Тоді я повернувся, зійшов з гори й поклав скрижалі в ковчег, який виготовив раніше; і вони були там, як Господь мені звелів.
6
Тоді ізраїльські сини вирушили з Верота синів Якима до Місадая. Там помер Аарон і був там похований, а замість нього священиком став його син Елеазар.
7
Звідти вони вирушили до Ґадґада, а з Ґадґада до Єтевати, землі водного потоку.
8
Того часу Господь відділив плем’я Левія, щоб левіти носили ковчег Господнього завіту, стояли перед Господом, священнодіяли та приносили молитви Його Імені, як це і є аж до цього дня.
9
Тому в левітів немає частки чи спадщини серед їхніх братів. Сам Господь — його спадщина, як Він і сказав йому.
10
Я перебував на горі сорок днів та сорок ночей, — і Господь вислухав мене й цього разу, і Господь більше не хотів вас вигубляти.
11
Тоді Господь сказав мені: Іди, рушай на чолі цього народу, і нехай вони ввійдуть та заволодіють землею, яку Я поклявся їхнім батькам дати їм.
12
А тепер, Ізраїлю, що Господь, твій Бог, вимагає від тебе, як не те, щоб ти боявся Господа, свого Бога, ходив усіма Його дорогами, любив Його, служив Господу, своєму Богові, з усього свого серця і з усієї своєї душі
13
та дотримувався заповідей Господа, свого Бога, і Його постанов, які я тобі сьогодні заповідаю, щоб тобі було добре?
14
Ось небо й небеса небес, земля та все, що на ній, належать Господу, твоєму Богові.
15
Однак Господь уподобав лише твоїх батьків, щоб їх любити, і з усіх народів обрав вас, їхніх нащадків після них, як це і є цього дня.
16
Обріжте ж своє твердосердя і більше не будьте тугошиїми.
17
Адже Господь, ваш Бог, — Бог богів і Владика владик, великий, сильний і страшний Бог, Який не зважає на особу, ані не бере подарунку,
18
Який чинить суд захожому, сироті та вдові й любить захожого, щоб дати йому хліб та одяг.
19
Тож і ви любіть захожого, адже й ви були захожими в Єгипетській землі.
20
Бійся Господа, свого Бога, Йому служи, Його тримайся і Його Ім’ям клянися.
21
Він — твоя похвала і Він — твій Бог, Який здійснив посеред тебе ці великі й славні речі, які бачили твої очі.
22
Твої батьки прийшли в Єгипет в кількості сімдесяти душ; сьогодні ж Господь, твій Бог, учинив тебе в кількості як небесні зорі!
← Chapter 9
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 11 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34