bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Exodus 32
Exodus 32
Ukrainian 2011
← Chapter 31
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 33 →
1
Коли народ побачив, що Мойсей затримався і не сходить з гори, то зібрався народ до Аарона; і вони кажуть йому: Встань, зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з Єгипту, — не знаємо, що з ним сталося!
2
І каже їм Аарон: Зніміть золоті сережки, що у вухах ваших жінок і дочок, і принесіть до мене.
3
І весь народ зняв золоті сережки, які були в їхніх вухах, і принесли їх до Аарона.
4
І він прийняв з їхніх рук, опрацював їх різцем і зробив з них литого бичка, та й сказав: Це — твої боги, Ізраїлю, які вивели тебе з Єгипетської землі!
5
І, поглянувши, Аарон побудував перед ним жертовник; і проголосив Аарон, кажучи: Завтра — свято для Господа!
6
А наступного дня він, уставши, приніс всепалення і приніс жертву спасіння. І народ засів їсти й пити, а далі вони піднялися, щоб забавлятися.
7
Тоді Господь сказав Мойсеєві, промовляючи: Іди! Швидко спускайся звідси, бо твій народ, який ти вивів з Єгипетської землі, вчинив беззаконня!
8
Швидко вони зійшли з дороги, яку Я їм заповів. Зробили собі бичка і почали поклонятися йому, і принесли йому жертву, і сказали: Це — твої боги, Ізраїлю, які тебе вивели з Єгипетської землі!
10
Тож тепер залиши Мене, і, запалавши на них гнівом, Я вигублю їх, а тебе зроблю великим народом.
11
Та Мойсей молився перед Господом Богом і сказав: Чому, Господи, Ти палаєш гнівом на Свій народ, який великою силою і сильною рукою Ти вивів з Єгипетської землі?
12
Аби часом не сказали єгиптяни, заявляючи: Він з підступним наміром вивів їх, щоб вигубити в горах і знищити їх із землі. Зупини гнів Своєї люті й вияви милість до злих вчинків Свого народу!
13
Згадай Своїх слуг — Авраама, Ісаака і Якова, яким Ти поклявся Собою і промовляв до них, кажучи: Дуже розмножу ваших нащадків, як незчисленні небесні зірки! — і всю цю землю, про яку Ти сказав, що даси їхнім нащадкам, вони одержать її у власність навіки.
14
І Господь виявив милість щодо зла, про яке сказав, що заподіє Своєму народові.
15
І Мойсей, повернувшись, зійшов з гори, а в його руках — дві скрижалі свідчення, кам’яні таблиці, написані з обох боків, — вони були списані звідси і звідти.
16
І скрижалі були Божим ділом, і письмо було Божим письмом, викарбуваним на скрижалях.
17
А Ісус, почувши галас народу, який кричав, каже Мойсеєві: Бойовий клич в таборі!
18
А той каже: Це — не голос тих, що починають перемагати, і не голос тих, що починають знемагати; але я чую галас тих, які починають п’яніти.
19
Коли ж він наблизився до табору, то побачив бичка й хороводи. І Мойсей, запалавши гнівом, кинув зі своїх рук дві скрижалі й розбив їх під горою.
20
І, взявши бичка, якого вони зробили, він спалив його у вогні, потовк його дрібно й розсипав його по воді, і напоїв нею Ізраїльських синів.
21
І Мойсей сказав Ааронові: Що тобі зробив цей народ, що ти навів на них великий гріх?
22
Аарон же відповів Мойсеєві: Не гнівайся, володарю, бо ти знаєш запальний характер цього народу!
23
Адже вони сказали мені: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з Єгипту, — не знаємо, що з ним сталося!
24
І я їм сказав: Якщо хтось має золоті речі, зніміть! І вони дали мені. І я кинув у вогонь, і вийшов цей бичок…
25
І Мойсей побачив, що народ поділений, бо Аарон їх поділив на потіху їхнім ворогам.
26
Тоді Мойсей став біля входу в табір і сказав: Хто за Господом, нехай підійде до мене! І до нього зібралися всі сини Левія.
27
А він каже їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Нехай кожний підпереже свого меча до стегна, ідіть через табір і поверніться — від воріт до воріт, і кожний нехай убиває свого брата: кожний — свого ближнього, кожний — свого сусіда!
28
І зробили сини Левія так, як сказав їм Мойсей, і в той день полягло з народу біля трьох тисяч чоловік.
29
І сказав їм Мойсей: Сьогодні ви посвятили себе на служіння Господу, кожний сином своїм чи братом, щоб вам було дано благословення.
30
І сталося, що наступного ранку Мойсей сказав народові: Ви згрішили великим гріхом. І тепер я піднімуся до Бога, щоб звершити викуплення за ваш гріх.
31
Мойсей повернувся до Господа і сказав: Благаю, Господи! Цей народ згрішив великим гріхом, — вони зробили собі золотих богів.
32
І тепер, якщо прощаєш їм гріх, то прости. Якщо ж ні, то викресли мене з Твоєї книги, в яку Ти мене записав.
33
Та Господь сказав Мойсеєві: Якщо хтось згрішив переді Мною, то Я його викреслю з Моєї книги.
34
А тепер іди і проведи цей народ до місцевості, про яку Я тобі сказав. Ось Мій ангел ітиме перед твоїм обличчям. У той день, коли відвідаю їх, Я наведу на них їхній гріх.
35
Тож Господь уразив народ за виготовлення бичка, якого зробив Аарон.
← Chapter 31
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 33 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40