Lamentations 5

Ukrainian 2011

← Chapter 4 Jump to:

1Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження.

2Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям.

3Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови.

4Від наших днів наші дерева в заміну прийшли.

5Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.

6Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом.

7Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня.

8Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук.

9Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі.

10Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч.

11Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди.

12Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені.

13Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли.

14І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень.

15Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач.

16Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили.

17Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —

18за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.

19Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід.

20Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні?

21Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше.

22Адже Ти зовсім відкинув нас, сильно на нас розгнівавшись.

← Chapter 4 Jump to: