bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Mark 6
Mark 6
Ukrainian 2011
← Chapter 5
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 7 →
1
Ісус вийшов звідти і попрямував до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні.
2
А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато хто слухав і дивувався, кажучи: Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками?
3
Хіба Він — не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри серед нас? І вони спокушалися через Нього.
4
А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі.
5
І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки.
6
І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.
7
Покликавши дванадцятьох, Він почав посилати їх по двох, наділяючи їх владою над нечистими духами.
8
І сказав їм, щоб нічого не брали в дорогу — тільки одну палицю: ні хліба, ні торби, ні мідяків у пояс,
9
але щоби взули сандалі й не одягалися у дві одежини.
10
І Він говорив їм: Куди тільки ввійдете в дім, там перебувайте, доки не вийдете звідти.
11
І коли б у якомусь місці не прийняли вас і не послухали вас, то, виходячи звідти, обтрусіть пил з ніг — як свідчення проти них. [Запевняю вас: легше буде Содому й Гоморрі в день судний, ніж місту цьому].
12
І, вийшовши, вони проповідували, щоб люди покаялися,
13
і виганяли численних бісів, а багатьох недужих помазували олією і зціляли.
14
І почув цар Ірод, оскільки відоме стало Його Ім’я, і люди говорили, що це — Іван Хреститель устав з мертвих, тому й такі чудеса здійснюються Ним.
15
Інші ж казали, що це — Ілля, ще інші вважали, що це — пророк або один із пророків.
16
А Ірод, почувши, сказав: Той Іван, якому я відтяв голову, це він воскреснув!
17
Адже Ірод, пославши воїнів, схопив Івана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею.
18
А Іван сказав Іродові: Не годиться мати тобі жінку твого брата!
19
Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла.
20
Бо Ірод боявся Івана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, і оберігав його, а слухаючи, дуже непокоївся, але слухав з насолодою.
21
Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галилейських старшин,
22
увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!
23
І він поклявся їй: Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого.
24
І вона, вийшовши, запитала в матері: Що попросити? Та ж сказала: Голови Івана Хрестителя!
25
І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: Хочу, щоб негайно дав ти мені на полумиску голову Івана Хрестителя!
26
І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити.
27
Тож відразу цар послав свого охоронця, наказавши принести голову Івана. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці
28
та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері.
29
А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поховали його в гробниці.
30
І посходилися апостоли до Ісуса та сповістили Йому про все: що зробили і чого навчили.
31
А Він каже їм: Ви підіть самі подалі в пустинне місце та відпочиньте трохи! Бо так багато було тих, які приходили й відходили, що навіть не було їм коли попоїсти.
32
Тож вони самі відпливли човном до відлюдного місця.
33
Та побачили їх, як пливли, і багато хто впізнав їх. І пішки люди збіглися туди з усіх міст і прибули раніше за них.
34
Вийшовши, Ісус побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, і почав їх багато навчати.
35
І коли минуло чимало часу, учні, підійшовши до Нього, говорили: Це місце пустинне, а пора вже пізня,
36
тож відпусти їх, щоби пішли до навколишніх хуторів і сіл та купили собі щось їсти.
37
Він же у відповідь сказав їм: Дайте ви їм їсти! А вони відповідають Йому: Чи нам піти купити на двісті динаріїв хліба і дати їм їсти?
38
Він же каже їм: Скільки хлібів маєте? Ідіть подивіться. І довідавшись, кажуть: П’ять і дві рибини.
39
І звелів їм посадити всіх групами на зеленій траві.
40
Посідали група за групою: по сто та по п’ятдесят.
41
Узявши п’ять хлібів та дві рибини і звернувши погляд до неба, Він поблагословив, розломив хліби і давав учням Своїм, щоби клали перед ними, і обидві рибини всім розділив.
42
І всі вони поїли й наситилися,
43
а з того, що залишилося, та з риб зібрали дванадцять повних кошиків.
44
А тих, які споживали хліб, було зо п’ять тисяч чоловіків.
45
І негайно Він змусив Своїх учнів сісти в човен і раніше за Нього пливти на той бік, до Витсаїди, а Він тим часом відпустить людей.
46
І, відпустивши їх, Він пішов на гору помолитися.
47
А як настав вечір, човен був серед моря, а Він Сам-один на суходолі.
48
Побачивши, що втомилися від веслування, — бо вітер дув супроти них, — близько четвертої сторожі ночі Він підійшов до них, ідучи по морю, і хотів їх минути.
49
Вони ж, побачивши, що Він іде по морю, подумали, що то привид, і закричали,
50
бо всі Його побачили і занепокоїлися. І тут же Він заговорив до них, і сказав їм: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
51
Він увійшов до них у човен — і вітер ущух.
52
А в собі вони все ще були сповнені жаху, тому що не зрозуміли чуда з хлібами, бо їхнє серце було закам’янілим.
53
І, перепливши, вони прибули до Генісаретської землі й причалили.
54
Коли вони вийшли з човна, люди відразу, упізнавши Його,
55
оббігли всю ту околицю і почали на носилках приносити хворих — скрізь, де б Він не з’явився.
56
І куди б Він не входив, — до сіл, міст, хуторів, — скрізь на майданах клали недужих і благали Його, щоб хоч до краю Його одягу доторкнутися, а ті, хто торкався до Нього, зцілялися.
← Chapter 5
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 7 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16