bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Matthew 9
Matthew 9
Ukrainian 2011
← Chapter 8
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 10 →
1
Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста.
2
І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи!
3
Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає!
4
А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях?
5
Що легше: сказати «прощаються твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»?
6
Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому!
7
Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.
8
А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям.
9
Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним.
10
І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями.
11
Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками?
12
Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі.
13
Ідіть же й навчіться, що то значить «хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведних, а грішників [до покаяння].
14
Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
15
А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити.
16
Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, і діра стане ще більша.
17
І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається.
18
Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе.
19
Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.
20
І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,
21
бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою.
22
Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті.
23
Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус
24
сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати.
25
Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала.
26
Ця звістка розійшлася по всій тій землі.
27
А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів!
28
Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!
29
Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою!
30
І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався!
31
Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
32
А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.
33
Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.
34
А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів.
35
Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].
36
Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.
37
Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.
38
Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
← Chapter 8
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 10 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28