Hebrews 12

Ukrainian 2021

← Chapter 11 Jump to: Chapter 13 →

1Тому й ми, маючи навколо себе таку велику хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар та гріх, що легко обплутує нас, і з терпінням біжíмо забіг, який перед нами,

2дивлячись на зачинателя й завершителя віри Ісуса, Який замість належної Йому радості витерпів хрест, знехтувавши ганьбою, і сів праворуч престолу Божого.

3Тож подумайте про Того, Хто витерпів такий проти Себе спротив грішників, щоб вам не знемогти й не ослабнути своїми душами.

4Ви ще не до крові протистояли, борючись з гріхом,

5і забули повчання, яке звертається до вас, як до синів: Сину мій, не нехтуй покаранням Господнім і не знемагай, коли Він докоряє тобі;

6бо Господь, кого любить, того карає, і б’є кожного сина, якого приймає.

7Якщо ви терпите покарання, то Бог поводиться з вами, як із синами. Бо чи є такий син, якого батько не карає?

8Якщо ж ви залишаєтесь без покарання, яке спільне для всіх, то, значить, ви незаконнонароджені, а не сини.

9Далі, ми мали своїх плотських батьків, які карали нас, і поважали їх. То чи не тим більше повинні коритись Отцю духів і жити?

10Бо ті карали нас на декілька днів на власний розсуд, а Цей — нам на користь, щоб нам мати участь у Його святості.

11Усяке покарання здається в теперішній час не радістю, а смутком, а потім навченим через нього воно приносить мирний плід праведності.

12Тому зміцніть опущені руки й ослаблені коліна

13і прокладіть прямі стежки своїми ногами, щоб кульгаве не збочило, а натомість зцілилося.

14Прагніть миру з усіма і святості, без якої ніхто не побачить Господа,

15і дивіться, щоб не позбувся хтось благодаті Божої, щоб якийсь гіркий корінь, прорісши, не наробив біди і ним не осквернився багато хто;

16щоб не був хтось блудником чи нечестивцем, як Ісав, який за одну страву продав своє первородство.

17Бо ви знаєте, що й після того, бажаючи успадкувати благословіння, він був відкинутий; бо не знайшов місця покаянню, хоч і шукав його зі слізьми.

18Бо ви підійшли не до відчутної на дотик гори, яка палала вогнем, не до мороку, й темряви, й бурі,

19не до трубного звуку й голосу слів, про який ті, що чули, просили, щоб більше не говорилося до них слово.

20Бо вони не могли витримати того, що наказувалось: Якщо й звір доторкнеться до гори, то нехай буде побитий камінням чи застрілений стрілою.

21І таке страшне було те видовище, що Мойсей сказав: Я в страху і тремтінні.

22А ви підійшли до гори Сіон, і до міста Бога живого, до небесного Єрусалима, і до безлічі ангелів,

23до загального зібрання і Церкви первістків, записаних на небесах, і до Бога, судді всіх, і до духів праведників, які стали досконалими,

24і до посередника Нового Завіту Ісуса, і до крові кроплення, яка говорить краще, ніж Авелева.

25Дивіться, не відцурайтесь від Того, Хто говорить; бо якщо ті не уникли кари, відцуравшись від того, хто промовляв на землі, то тим більше ми не уникнемо, якщо відвернемось від Того, Хто промовляє з небес.

26Тоді Його голос захитав землю, а тепер Він пообіцяв, кажучи: Ще раз Я затрясу не тільки землю, а й небо.

27А «ще раз» указує на усунення хиткого, як створеного, щоб залишилося непохитне.

28Тому, приймаючи непохитне царство, тримаймося благодаті, якою служíмо Богу угодно з благоговінням і страхом.

29Бо наш Бог — нищівний вогонь.

← Chapter 11 Jump to: Chapter 13 →