bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2021
/
John 11
John 11
Ukrainian 2021
← Chapter 10
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 12 →
1
Був хворим один чоловік, Лазар з Віфанії, із села Марії і її сестри Марфи.
2
Це була та Марія, яка помазала Господа миром і витерла Його ноги своїм волоссям; її брат Лазар був хворим.
3
Тож сестри послали до Нього сказати: Господи, ось, кого Ти любиш, хворий.
4
Ісус, почувши це, сказав: Ця хвороба не на смерть, а для слави Божої, щоб через неї прославився Син Божий.
5
Ісус же любив Марфу, і її сестру, і Лазаря.
6
Коли ж Він почув, що той хворий, то пробув у тому місці, де знаходився, ще два дні.
7
Потім, після цього, каже учням: Ходімо знову в Іудею.
8
Учні кажуть Йому: Равві, щойно ж іудеї хотіли побити Тебе камінням, і Ти знову хочеш туди йти?
9
Ісус відповів: Чи не дванадцять годин у дні? Хто ходить удень, той не спотикається, бо бачить світло цього світу;
10
а хто ходить уночі, той спотикається, бо в ньому немає світла.
11
Це сказав, а після цього каже їм: Лазар, наш друг, заснув, але Я йду розбудити його.
12
Тоді Його учні сказали: Господи, якщо заснув, то одужає.
13
Та Ісус говорив про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.
14
Тоді Ісус сказав їм прямо: Лазар помер;
15
і Я радію за вас, що Мене не було там, щоб ви увірували. Проте ходімо до нього.
16
Тоді Хома, званий Дідімом, сказав співучням: Ходімо й ми помремо з Ним.
17
Ісус, прийшовши, знайшов, що Лазар уже чотири дні в гробниці.
18
Віфанія ж була поблизу Єрусалима, стадіях у п’ятнадцяти;
19
і багато хто з іудеїв прийшов до Марфи й Марії втішити їх у скорботі за їхнім братом.
20
Марфа, як тільки почула, що йде Ісус, пішла й зустріла Його; Марія ж сиділа вдома.
21
Марфа сказала Ісусу: Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
22
Та й тепер знаю, що все, чого Ти тільки попросиш у Бога, Бог Тобі дасть.
23
Ісус каже їй: Воскресне твій брат.
24
Марфа каже Йому: Знаю, що воскресне в останній день при воскресінні.
25
Ісус сказав їй: Я — воскресіння і життя; хто вірує в Мене, хоч і помре, оживе;
26
і кожен, хто живе й вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш ти в це?
27
Вона каже Йому: Так, Господи, я вірую, що Ти Христос, Син Божий, Який має прийти у світ.
28
Сказавши це, вона пішла й покликала тайкома свою сестру Марію, кажучи: Учитель прийшов і кличе тебе.
29
Та, як тільки почула про це, швидко встала й пішла до Нього.
30
Ісус же ще не зайшов у село, а був на тому місці, де зустріла Його Марфа.
31
Тоді іудеї, які були з нею в домі і втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею, кажучи: Вона пішла до гробниці, щоб там поплакати.
32
Марія ж, коли прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, впала Йому в ноги і сказала Йому: Господи, якби Ти був тут, то не помер би мій брат.
33
Коли ж Ісус побачив, що плаче вона і плачуть іудеї, які прийшли з нею, то застогнав духом, і стривожився,
34
і сказав: Де ви поклали його? Вони кажуть Йому: Господи, піди й подивися.
35
Ісус просльозився.
36
Тоді іудеї сказали: Бач, як він любив його.
37
А деякі з них сказали: Чи не міг Той, що відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер?
38
Ісус же, знову стогнучи в Собі, приходить до гробниці. Це була печера, і до неї прилягав камінь.
39
Ісус каже: Заберіть камінь. Марфа, сестра померлого, каже Йому: Господи, він уже смердить, бо вже чотири дні, як у гробниці.
40
Ісус каже їй: Чи не сказав Я тобі, що, коли повіриш, побачиш славу Божу?
41
Тоді забрали камінь від печери, де лежав померлий. Ісус же звів очі вгору й сказав: Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.
42
Я і знав, що Ти завжди чуєш Мене, але сказав це ради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти Мене послав.
43
Сказавши це, Він вигукнув гучним голосом: Лазарю, виходь!
44
І вийшов померлий, зв’язаний по руках і ногах поховальними пеленами, а обличчя його було обв’язане хусткою. Ісус каже їм: Розв’яжіть його, нехай іде.
45
Тоді багато хто з іудеїв, які прийшли до Марії і побачили, що зробив Ісус, увірували в Нього.
46
Та деякі з них пішли до фарисеїв і розказали їм, що зробив Ісус.
47
Тоді первосвященники й фарисеї зібрали Синедріон і сказали: Що нам робити? Цей Чоловік чинить багато чудес.
48
Якщо залишимо Його так, то всі увірують у Нього, і прийдуть римляни і захоплять і наше місце, і народ.
49
А один з них, Каяфа, який був того року первосвященником, сказав їм: Ви нічого не розумієте
50
і не думаєте про те, що для нас краще, щоб одна людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув.
51
Це він сказав не сам від себе, але, будучи того року первосвященником, передрік, що Ісус мав померти за народ;
52
і не тільки за народ, а щоб і розсіяних дітей Божих зібрати воєдино.
53
З того дня вони змовилися вбити Його.
54
Тому Ісус уже не ходив серед іудеїв відкрито, а пішов звідти в місцевість поблизу пустелі, в місто, яке називається Єфрем, і там знаходився зі Своїми учнями.
55
Наближалася ж іудейська Пасха, і багато хто пішов з усієї країни в Єрусалим перед Пасхою, щоб очиститись.
56
Тож вони шукали Ісуса і, стоячи в Храмі, говорили між собою: Що ви думаєте? Що Він не прийде на свято?
57
А первосвященники й фарисеї дали наказ, що, коли хто дізнається, де Він, хай повідомить, щоб їм схопити Його.
← Chapter 10
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 12 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21