bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2021
/
Matthew 13
Matthew 13
Ukrainian 2021
← Chapter 12
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 14 →
1
У той же день Ісус вийшов із дому і сів біля моря.
2
І зібралося до Нього багато народу, так що Він увійшов у човен і сидів, а весь народ стояв на березі.
3
І багато говорив до них притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
4
І коли сіяв, одні зерна впали край дороги, і прилетіли пташки і поклювали їх.
5
Інші впали на кам’янистий грунт, де було небагато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока.
6
Коли ж зійшло сонце, були обпалені і, не маючи кореня, засохли.
7
Ще інші впали в терен, і терен виріс і заглушив їх.
8
Ще інші впали на добрий грунт і дали плід, яке сто, яке шістдесят, а яке тридцять.
9
Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
10
І підійшли учні і сказали Йому: Чому Ти говориш до них притчами?
11
Він сказав їм у відповідь: Вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
12
Бо хто має, тому дасться і примножиться, а хто не має, у того забереться й те, що має.
13
Я тому говорю до них притчами, що вони дивляться — і не бачать, слухають — і не чують, і не розуміють.
14
І збувається над ними пророцтво Ісаї: Будете слухати-слухати — і не зрозумієте, будете дивитись-дивитись — і не побачите.
15
Бо загрубіло серце цього народу, і він став ледве чути на вуха і закрив свої очі, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутися і щоб Я не зцілив його.
16
Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і ваші вуха, бо чують.
17
Бо істинно вам кажу, що багато пророків і праведників бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, і почути те, що ви чуєте, і не почули.
18
Тож ви послухайте значення притчі про сіяча.
19
До кожного, хто чує слово про Царство і не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці. Ось кого означає посіяне край дороги.
20
А посіяне на кам’янистому грунті означає того, хто чує слово і відразу з радістю приймає його,
21
та не має в собі кореня і недовговічний; коли ж настають утиски чи гоніння за слово, відразу спокушається.
22
А посіяне в терен означає того, хто чує слово, але турботи цього світу та оманливість багатства заглушають слово, і воно стає безплідним.
23
Посіяне ж у добрий грунт означає того, хто чує слово й розуміє; він-то й приносить плід і родить який сто, який шістдесят, а який тридцять.
24
Ще одну притчу Він виклав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до людини, яка посіяла на своєму полі добре насіння.
25
Коли ж люди спали, прийшов її ворог, посіяв плевели між пшеницею і пішов.
26
А коли зійшов посів і приніс плід, тоді стало видно й плевели.
27
Раби господаря дому прийшли і сказали йому: Господарю, хіба не добре насіння ти посіяв на своєму полі? Звідки ж на ньому плевели?
28
Він сказав їм: Це зробив якийсь ворог. Раби сказали йому: Хочеш, ми підемо й визбираємо їх?
29
Та він сказав: Ні, щоб, визбируючи плевели, ви не вирвали з ними і пшеницю.
30
Залиште і те, і інше рости разом до жнив, а під час жнив я скажу женцям: Зберіть спочатку плевели і позв’язуйте їх у снопи, щоб спалити їх, а пшеницю зберіть у мою комору.
31
Ще одну притчу Він виклав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке людина взяла й посіяла на своєму полі.
32
Воно є найменшим з усього насіння, та, коли виросте, є найбільшою з усіх городніх рослин і стає деревом, так що прилітають пташки небесні і гніздяться на його гілках.
33
Ще одну притчу Він розказав їм: Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла й поклала в три сати борошна, поки не вкисло все тісто.
34
Усе це Ісус говорив до народу притчами і без притчі не говорив до них,
35
щоб збулося сказане через пророка: Відкрию в притчах Свої вуста, розкажу приховане від заснування світу.
36
Тоді Ісус відпустив народ і ввійшов у дім, і підійшли до Нього Його учні і сказали: Поясни нам притчу про плевели на полі.
37
Він же сказав їм у відповідь: Той, що сіє добре насіння, — це Син Людський;
38
поле — це світ, добре насіння — це сини царства, а плевели — це сини лукавого;
39
ворог, що посіяв їх, — це диявол, жнива — це кінець світу, а женці — це ангели.
40
Тож, як збирають плевели і спалюють вогнем, так буде і в кінці цього світу:
41
пошле Син Людський Своїх ангелів, і вони зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,
42
і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
43
Тоді праведники засяють, як сонце, у Царстві свого Отця. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
44
Ще Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, сховала і від радості про нього йде, продає усе, що має, і купує те поле.
45
Ще Царство Небесне подібне до купця, що шукає гарних перлин,
46
який, знайшовши одну дорогоцінну перлину, пішов, продав усе, що мав, і купив її.
47
Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, що назбирав усякого роду риби,
48
який, коли наповнився, витягли на берег і, сівши, зібрали хорошу в посуд, а погану викинули геть.
49
Так буде і в кінці світу: вийдуть ангели, і відділять злих з-поміж праведних,
50
і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
51
Каже їм Ісус: Чи зрозуміли ви все це? Вони кажуть Йому: Так, Господи.
52
Він же сказав їм: Тому кожен книжник, навчений про Царство Небесне, подібний до господаря дому, який виносить зі своєї комори нове й старе.
53
Коли Ісус скінчив розказувати ці притчі, то пішов звідти.
54
І, прийшовши на Свою батьківщину, став навчати їх у їхній синагозі, так що вони дивувались і казали: Звідки в Нього ця мудрість і чудодійні сили?
55
Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією і Його брати Яковом, Іосією, Симоном та Іудою?
56
І Його сестри хіба не всі серед нас? Звідки ж у Нього все це?
57
І вони спокушалися через Нього. Та Ісус сказав їм: Не буває пророк без пошани, хіба що на своїй батьківщині та в своєму домі.
58
І не вчинив там багатьох чудес через їхнє невір’я.
← Chapter 12
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 14 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28