Revelation 18

Ukrainian 2021

← Chapter 17 Jump to: Chapter 19 →

1Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав велику владу, і земля освітилася від його слави.

2І вигукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: Упав, упав великий Вавілон і став оселею бісів, і пристановищем усякого нечистого духа, і пристановищем усякого нечистого й огидного птаха,

3тому що вино люті його блуду пили всі народи, і царі землі блудили з ним, і купці землі розбагатіли на його великій розкоші!

4І почув я інший голос із неба, який казав: Вийди з нього, Мій народе, щоб не брати участі в його гріхах і щоб не зазнати його кар,

5бо його гріхи дійшли до неба і Бог згадав його злочини.

6Віддайте йому так, як він віддавав вам, і відплатіть йому вдвічі за його ділами; у чашу, в яку він наливав вам, налийте йому вдвічі.

7Скільки він славив себе і розкошував, стільки завдайте йому мук і горя; бо він каже у своєму серці: Сиджу я царицею, я не вдова, і не побачу горя.

8Тому в один день прийдуть його кари — смерть, смуток і голод — і він буде спалений вогнем, тому що сильний Господь Бог, Який судить його.

9І будуть оплакувати його й голосити за ним царі землі, які блудили й розкошували з ним, коли побачать дим від його горіння,

10стоячи віддалік від страху перед його муками і кажучи: Горе, горе тобі, велике місто Вавілоне, сильне місто, бо в одну мить прийшов суд над тобою!

11Купці землі будуть плакати й сумувати за ним, тому що ніхто вже не купує їхніх товарів:

12товарів із золота, срібла, коштовного каміння, перлів, вісону, порфіри, шовку і багряниці; і всяких туйових дерев, і всяких виробів із слонової кістки, і всяких виробів з коштовних дерев, міді, заліза і мармуру;

13кориці, фіміаму, мира, ладану, вина, оливи, борошна, пшениці, худоби, овець, коней, колісниць, рабів і душ людських.

14І плоди, жадані для твоєї душі, зникли в тебе, і все пишне й розкішне зникло в тебе, і ти вже не знайдеш його.

15Купці, які торгували цими товарами і розбагатіли на ньому, стануть віддалік від страху перед його муками і будуть плакати й сумувати,

16кажучи: Горе, горе тобі, велике місто, одягнене у вісон, порфіру і багряницю і прикрашене золотом, коштовним камінням і перлами,

17бо в одну мить було спустошено стільки багатства! І кожен керманич, і всі, що на кораблях, і моряки, і всі, що живуть з моря, стали віддалік

18і, бачачи дим від його горіння, кричали: Яке місто подібне до цього великого міста?

19І посипали свої голови порохом і, плачучи й сумуючи, кричали: Горе, горе тобі, велике місто, в якому розбагатіли на його багатстві всі, хто має кораблі на морі, бо воно спустошене в одну мить!

20Веселись над ним, небо, і святі апостоли, і пророки, тому що Бог здійснив ваш суд над ним!

21І один сильний ангел узяв камінь, ніби велике жорно, і кинув у море, кажучи: З такою стрімкістю буде скинутий Вавілон, велике місто, і його вже не буде.

22І вже не буде чутно в тобі звуку кіфаредів, музикантів, сопілкарів і трубачів, і вже не буде в тобі ніякого ремісника будь-якого ремесла, і вже не буде чутно в тобі шуму жорен,

23і вже не буде світити в тобі світло світильника, і вже не буде чутно в тобі голосу молодого й молодої, тому що твої купці були вельможами землі, тому що твоїм чародійством були введені в оману всі народи

24і в ньому була знайдена кров пророків, і святих, і всіх убитих на землі.

← Chapter 17 Jump to: Chapter 19 →