1 John 3

Ukrainian 2022

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →

1Подивіться, яку дивовижну любов проявив до нас Отець, щоб ми були названі Божими дітьми! І ми справді Його діти! Світ не знає нас тому, що не пізнав Його.

2Любі, тепер ми Божі діти. І те, ким станемо, ще не явилося, але ми знаємо, що коли Він з’явиться, то ми станемо подібними до Нього, тому що ми побачимо Його Таким, Яким Він є.

3Кожен, хто має цю надію в Христа, очищує себе, як і Він є чистий.

4Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня, бо гріх є беззаконням.

5Ви знаєте, що Христос явився, щоб усунути наші гріхи, а в Ньому гріха немає.

6Кожен, хто залишається в Ньому, не грішить. А кожен, хто грішить, не бачив Його й навіть не пізнав Його.

7Діточки, нехай ніхто не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і Він праведний.

8Хто чинить гріх, той від диявола, тому що диявол грішить від початку. Тому Син Божий і явився, щоб зруйнувати діла диявола.

9Кожен, хто народжений від Бога, не робить гріха, тому що Боже насіння перебуває в ньому. Він не може грішити, оскільки народжений від Бога.

10Так можна виявити, хто є Божими дітьми і хто є дітьми диявола: кожен, хто не чинить праведності й не любить свого брата, – не від Бога.

11Такою є звістка, яку ви чули від початку: ми повинні любити одне одного.

12Не так, як Каїн, який був від лукавого й вбив свого брата. А чому ж він його вбив? Тому що його діла були лихі, а діла його брата – праведні.

13Брати, не дивуйтеся, якщо світ ненавидить вас.

14Ми знаємо, що вже перейшли від смерті до життя, бо ми любимо братів, а той, хто не любить, залишається мертвим.

15Кожен, хто ненавидить свого брата, є вбивцею, а ви знаєте, що жоден вбивця немає в собі вічного життя.

16Отак ми пізнали любов: Христос віддав за нас своє життя. Тож і ми повинні віддавати своє життя за братів.

17Якщо хтось має багатства світу, дивиться на потребу свого брата та є байдужим до нього, то як Божа любов може залишатися в ньому?

18Діточки, любімо не словом і язиком, але ділом і правдою.

19Так ми розуміємо, що походимо від правди, і перед Ним заспокоїмо наше серце.

20Навіть якщо наше серце засуджує нас, Бог величніший за наше серце й знає все.

21Любі, якщо наше серце нас не засуджує, то ми маємо сміливість перед Богом

22і чого тільки не попросимо в Нього – отримаємо, бо ми дотримуємося Його заповідей і робимо те, що Йому до вподоби.

23І це Його заповідь, щоб ми вірили в ім’я Його Сина, Ісуса Христа, і любили одне одного, як Він доручив нам.

24Той, хто дотримується Його заповідей, залишається в Бозі, а Бог – у ньому. І те, що Він залишається в нас, пізнаємо від Духа, Якого Він нам дав.

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →