2 Corinthians 11

Ukrainian 2022

← Chapter 10 Jump to: Chapter 12 →

1Сподіваюся, ви потерпите трохи моє безумство. Так, потерпіть мене!

2Адже я ревную вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб представити Христу наче чисту діву.

3Та боюся, що як Єва була зведена хитрощами змія, так і ваші думки можуть віддалитися від щирості та чистоти перед Христом.

4Бо коли хтось приходить до вас та проповідує іншого Ісуса – не Того, що ми проповідували, або коли приймаєте іншого духа – не Того, що ви прийняли, або іншу добру звістку – не ту, що ви прийняли, то ви це легко терпите.

5Та не думаю, що я чимось гірший від тих «великих апостолів».

6І хоча я недосвідчений у красномовстві, але не в пізнанні; і ми вам це чітко всім та в усьому показали.

7Хіба я згрішив тим, що, бажаючи звеличити вас, сам упокорився й без жодної винагороди звіщав вам Божу Добру Звістку?

8Я, так би мовити, обкрадав інші церкви, приймаючи від них платню, аби служити вам.

9Коли я був із вами та опинився в нужді, то нікого не обтяжував, адже брати, що прийшли з Македонії, задовольнили мої потреби. Я в усьому стримував себе і далі стримуватимусь, аби не бути для вас тягарем.

10Як істина Христа перебуває в мені, так ніхто не зупинить цієї моєї похвали в усіх регіонах Ахаї.

11Чому? Чи тому, що не люблю вас? Бог знає, що люблю.

12Що я робив, те й робитиму, щоб не давати приводу хвалитися тим, хто шукає підстав, аби довести, що вони рівні нам у тому, чим хваляться.

13Адже такі люди – лжеапостоли, лукаві робітники, які приймають вигляд апостолів Христа.

14Та це й не дивно, адже сам сатана приймає вигляд ангела світла.

15Отже, немає нічого дивного в тому, що і його служителі вдають із себе служителів праведності. Їхній кінець буде за їхніми ділами.

16Я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним, але навіть якщо ви це робите, то прийміть мене як нерозумного, щоб і я міг трохи похвалитися.

17Те, що я кажу з приводу похвали, кажу не від Господа, а наче в безумстві.

18І, оскільки багато хто вихваляється за тілом, то і я вихвалятимуся.

19Бо ви, будучи мудрими, радо терпите нерозумних!

20Ви терпите, коли хтось вас поневолює чи об’їдає, коли хтось обдирає чи звеличується над вами і б’є вас в обличчя.

21Кажу це на свій сором: у цьому ми були слабкими! Та якщо хтось наважується хвалитися, – кажу це в безумстві, – наважуюсь і я.

22Вони євреї? Я теж. Вони ізраїльтяни? Я теж. Вони Авраамове насіння? Я теж.

23Вони служителі Христа? Кажу ніби в безумстві: я більше. Я більше працював, частіше був ув’язнений, мене жорстокіше били, я часто опинявся на межі смерті.

24Від юдеїв я п’ять разів отримував по сорок без одного ударів батогом,

25тричі мене били палицями, один раз мене закидали камінням, я був на трьох кораблях, які розбивалися у морі, провів цілу добу у відкритому морі.

26Часто був у подорожах, небезпеках на річках, небезпеках через розбійників, небезпеках через деяких із мого роду, небезпеках через язичників, небезпеках у містах, небезпеках у пустелі, небезпеках посеред моря, небезпеках серед лжебратів,

27у праці та виснаженні, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в постах, у холоді та в наготі.

28І окрім усього цього, моє щоденне заняття – турбота про всі церкви.

29Хто знемагає, з ким i я не знемагав би? Хто впадає в гріх, за кого і я не палав би?

30Коли вже маю хвалитися, то хвалитимуся своєю слабкістю.

31Бог і Отець Господа Ісуса, Який є навіки благословенним, знає, що я не брешу.

32У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, аби мене схопити,

33але мене через вікно спустили в кошику по стіні, і я врятувався з його рук.

← Chapter 10 Jump to: Chapter 12 →