Acts 20

Ukrainian 2022

← Chapter 19 Jump to: Chapter 21 →

1Після того, як заворушення закінчилися, Павло, зібравши учнів, підбадьорив їх і, попрощавшись із ними, пішов до Македонії.

2Проходячи тими краями, Павло підбадьорював учнів багатьма словами, а потім прийшов до Греції,

3де пробув три місяці. Коли збирався відплисти до Сирії, юдеї вчинили проти нього змову. Дізнавшись про це, він вирішив повернутися через Македонію.

4Разом із ним пішов Сопатер, син Пірра з Вереї, Аристарх та Секунд із Солуня, Гай із Дервії, Тимофій, Тихик і Трохим з Азії.

5Вони пішли вперед і чекали нас у Троаді.

6Ми ж після днів свята Опрісноків відпливли з Филиппи й через п’ять днів прибули до них у Троаду, де провели сім днів.

7Першого дня тижня ми зібралися на ламанні хліба. Павло, маючи намір наступного дня вирушити в подорож, говорив з учнями й продовжив промову до півночі.

8У верхній кімнаті, де ми зібралися, було багато світильників.

9Один юнак, на ім’я Євтих, сидів на вікні. А оскільки Павло говорив довго, юнака здолав міцний сон, він похитнувся та впав із третього поверху. Коли його підняли, він був мертвий.

10Павло зійшов вниз, припав до нього та, обійнявши, сказав: «Не турбуйтеся, бо його душа ще в ньому».

11Після цього Павло повернувся нагору, переломив хліб та їв. Він говорив із ними довго, аж до світанку, а потім вирушив у дорогу.

12А хлопця привели живого, і всіх це дуже втішило.

13Ми попливли наперед кораблем до Асси, щоб звідти забрати Павла. Він сам так звелів, тому що хотів подорожувати пішки.

14Коли він зустрів нас в Ассі, ми взяли його на корабель і прибули до Мітилени.

15Відпливши звідти, наступного дня прибули до Хіосу; а ще через день припливли до Самоса й, пробувши день у Трогілії, назавтра дісталися до Мілета.

16Павло вирішив проминути Ефес і не затримуватися в Азії: він поспішав, щоб, якщо буде можливо, бути в Єрусалимі на день П’ятдесятниці.

17З Мілета Павло надіслав до Ефеса й покликав пресвітерів церкви.

18Коли вони прийшли, він сказав їм: «Ви знаєте, як я з першого дня, відколи прийшов до Азії, був із вами весь час.

19Я з усією покорою та сльозами служив Господеві серед випробувань, що трапилися зі мною через змови юдеїв.

20Я не поминув нічого корисного для вас, проповідував та навчав прилюдно та по домах,

21засвідчуючи юдеям та грекам про покаяння перед Богом та віру в Господа нашого Ісуса.

22І ось тепер я, зв’язаний Духом, іду до Єрусалима, не знаючи, що там зі мною станеться.

23Тільки Дух Святий у кожному місті свідчить мені, кажучи, що на мене чекають кайдани та страждання.

24Але я ні про що не турбуюся й не дорожу своїм життям, тільки б мені звершити мій шлях та служіння, яке я отримав від Господа Ісуса, – свідчити Добру Звістку благодаті Божої.

25І тепер я знаю, що всі ви, між ким я ходив та проповідував Царство Боже, більше не побачите мого обличчя.

26Тому я свідчу сьогодні: я чистий від крові всіх,

27бо не ухилявся вам звіщати всю волю Божу.

28Пильнуйте себе й усю отару, над якою Дух Святий поставив вас єпископами, щоби пасти Церкву Божу, яку Він придбав Своєю кров’ю.

29Я знаю, що після мого відходу до вас прийдуть люті вовки, які не щадитимуть отари.

30Навіть серед вас постануть люди, які почнуть спотворювати істину, щоб повести учнів за собою.

31Тому пильнуйте! Пам’ятайте, що я три роки вдень та вночі зі сльозами наставляв кожного з вас.

32І тепер доручаю вас Богові та Слову благодаті Його, яке може вас збудувати й дати спадщину між усіма святими.

33Я ні від кого не жадав ні срібла, ні золота, ні одягу.

34Ви самі знаєте, що ці руки служили моїм потребам і тих, хто був зі мною.

35У всьому я показував вам, що, працюючи так, ми повинні допомагати немічним і пам’ятати слова Господа Ісуса: „Блаженніше давати, ніж отримувати“ ».

36Сказавши це, він став на коліна та разом з усіма помолився.

37Тоді всі почали плакати й, припавши до шиї Павла, цілували його.

38Найбільше всіх засмутили слова Павла про те, що вони більше не побачать його обличчя. Потім провели його до корабля.

← Chapter 19 Jump to: Chapter 21 →