bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2022
/
John 6
John 6
Ukrainian 2022
← Chapter 5
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 7 →
1
Після цього Ісус відправився на другий бік Галілейського моря, яке зветься Тиверіадським.
2
За Ним ішов великий натовп, оскільки бачили знамення, які Він робив, зцілюючи хворих.
3
Ісус піднявся на гору й сів там зі Своїми учнями.
4
Наближалося юдейське свято Пасхи.
5
Коли Ісус підняв очі й побачив, що багато людей ішло до Нього, сказав Филипові: ―Де ми купимо хліба, щоб нагодувати цих?
6
Він спитав це, щоб випробувати Филипа, бо Сам вже знав, що буде робити.
7
Филип відповів: ―Навіть якщо купити хліба на двісті динаріїв, і того не буде достатньо, щоб кожний отримав хоч трохи.
8
Інший Його учень, Андрій, брат Симона Петра, сказав:
9
―Тут є хлопчик, який має п’ять хлібів з ячмінного борошна та дві рибини. Але що це для такої кількості?
10
Ісус сказав: ―Звеліть людям сісти. У тому місці було багато трави, тож всі посідали на неї (було їх близько п’яти тисяч чоловіків).
11
Ісус узяв хліби та, подякувавши Богові, роздав їх тим, хто сидів. Так само зробив і з рибою. Кожний брав, скільки хотів.
12
Коли всі наїлися, Він сказав Своїм учням: ―Зберіть те, що залишилося, щоб нічого не пропало.
13
Вони зібрали та наповнили дванадцять кошиків із залишками з п’яти ячмінних хлібів, які залишилися після тих, що їли.
14
Коли люди побачили знамення, яке Він зробив, почали казати: «Він насправді Пророк, Який мав прийти у світ».
15
Ісус же, зрозумівши, що вони мають намір прийти і взяти Його силоміць, щоб зробити царем, знову пішов на гору один.
16
Коли настав вечір, учні Ісуса спустилися до моря
17
й, увійшовши в човен, попливли через море до Капернаума. Було вже темно, а Ісус усе ще не приходив до них.
18
Тим часом море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
19
Вони вже відпливли на двадцять п’ять або тридцять стадіїв, коли побачили Ісуса, Який ішов по воді та наближався до човна. Учні злякалися.
20
Але Він заговорив до них: «Це Я! Не бійтеся!»
21
Вони хотіли взяти Його в човен; і човен відразу пристав до берега, до якого прямували.
22
Наступного дня люди, які стояли на іншому березі моря, побачили, що там не було іншого човна, окрім одного, і що Ісус не сідав разом зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі.
23
Тим часом кілька човнів із Тиверіади припливло та пристало поблизу того міста, де вони їли хліб, після того, як Господь подякував Богові.
24
Коли люди побачили, що ні Ісуса, ні Його учнів немає в тому місці, вони сіли в човни та попливли до Капернаума шукати Ісуса.
25
Коли знайшли Його на іншому березі, запитали: ― Равві, коли Ти сюди прийшов?
26
Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили знамення, а тому, що їли хліб та наїлися.
27
Працюйте не за їжу, що проходить, а за їжу, що залишається для життя вічного, яке дасть вам Син Людський. Бо Його засвідчив Бог Отець.
28
Вони запитали: ―Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
29
Ісус відповів їм: ―Діло Боже – це вірити в Того, Кого Він послав.
30
Вони запитали: ―Яке знамення Ти міг би зробити, щоб ми побачили та повірили в Тебе? Що Ти зробиш?
31
Наші батьки їли манну в пустелі, як написано: «Дав їм їсти хліб із неба».
32
Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: це не Мойсей дав вам хліб із неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб із неба.
33
Тому що хліб Божий – це Той, Хто зійшов із неба й дає життя світові.
34
Вони сказали: ―Господи, давай нам завжди цей хліб!
35
Ісус сказав: ―Я – хліб життя! Кожний, хто приходить до Мене, ніколи не зголодніє, і хто вірить у Мене, той ніколи не відчуватиме спраги.
36
Але як Я вам казав, ви бачили Мене й не вірите.
37
Усі, кого дав Мені Отець, прийдуть до Мене, і того, хто прийде до Мене, Я не вижену геть.
38
Бо Я прийшов із неба для того, щоб виконати не Мою волю, а волю Того, Хто надіслав Мене.
39
А це воля Того, Хто надіслав Мене: щоб Я не втратив нікого з тих, кого Він Мені дав, але щоб воскресив їх останнього дня.
40
Воля Мого Отця полягає в тому, щоб кожний, хто бачить Сина та вірить у Нього, мав життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня.
41
Тоді юдеї почали нарікати, бо Він сказав: «Я – хліб, який зійшов із неба».
42
Вони казали: ―Хіба Він не Ісус, син Йосифа? Чи не знаємо ми Його батька й матері? Як же Він тепер каже: «Я прийшов із неба»?
43
Ісус сказав їм: ―Не нарікайте між собою!
44
Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його, і Я воскрешу його останнього дня.
45
У пророків написано: «Усі будуть навчені Богом». Кожен, хто почув Отця та навчився в Нього, приходить до Мене.
46
Бо ніхто не бачив Отця, окрім Того, Хто від Бога, тільки Він бачив Отця.
47
Істинно кажу вам: хто вірить у Мене, той має життя вічне.
48
Я – хліб життя!
49
Ваші батьки їли манну в пустелі й померли.
50
Це ж хліб, який зійшов із неба, щоб той, хто їсть його, не помер.
51
Я – хліб життя, який зійшов із неба. Хто буде їсти цей хліб, той житиме вічно. Хліб, який Я дам, це Моє тіло, яке віддам заради життя світу.
52
Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: ―Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми його їли?
53
Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Людського й не будете пити Його крові, не будете мати життя вічного в собі.
54
Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня.
55
Бо тіло Моє – істинна їжа і кров Моя – істинний напій.
56
Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, перебуває в Мені, і Я перебуваю в ньому.
57
Як живий Отець послав Мене і як Я живу через Отця, так і той, хто їсть Мене, буде жити через Мене.
58
Це є хліб, який зійшов із неба. Він не такий, як той, що їли ваші батьки та померли. Хто їсть цей хліб, той житиме вічно.
59
Ісус сказав це, коли навчав у синагозі в Капернаумі.
60
Чимало Його учнів, почувши це, сказали: ―Ці слова важкі для сприйняття. Хто може їх слухати?
61
Ісус, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: ―Це вас ображає?
62
А якщо побачите Сина Людського, Котрий возноситься туди, де був раніше?
63
Дух дає життя, людині це не під силу. Слова, які Я вам казав, – це Дух та життя.
64
Але між вами є деякі, що не вірять. (Ісус казав так, бо від початку знав, хто не вірить і хто зрадить Його.)
65
Він продовжив: ―Тому Я кажу вам: ніхто не може прийти до Мене, якщо це не дано йому Отцем.
66
Відтоді чимало Його учнів залишили Його й більше не ходили з Ним.
67
Тоді Ісус запитав дванадцятьох: ―Ви не бажаєте піти?
68
Симон Петро відповів: ―Господи, до кого нам піти? Ти маєш слова вічного життя.
69
Ми віримо та знаємо, що Ти – Святий Божий!
70
Ісус сказав: ―Чи не Я обрав вас, дванадцятьох? І все ж один із вас – диявол.
71
Він говорив так про Юду, сина Симона Іскаріота, який, хоч і був одним із дванадцятьох, однак мав зрадити Його.
← Chapter 5
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 7 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21