Philippians 2

Ukrainian 2022

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →

1Отже, коли є якесь підбадьорення в Христі, коли є якась утіха в любові, коли є якась спільність Духа, коли є якісь щирі почуття та милосердя,

2то доповніть мою радість: майте однакове мислення, однакову любов, будьте однодушні та однодумні.

3Не робіть нічого з самолюбних амбіцій чи з марнославства, а в смиренності вважайте одне одного за вищого від себе,

4дбаючи не лише про самих себе, а й про інших.

5Нехай у вас буде те ж мислення, що й у Христа Ісуса.

6Він, будучи в образі Божому, не вважав, що рівність із Богом треба захопити,

7але принизив Самого Себе, прийнявши образ раба, став подібним до людини і на вигляд як людина з’явився.

8Він упокорив Себе, ставши слухняним до самої смерті, причому смерті на хресті!

9Тому й Бог підніс Його понад усе і дав Йому ім’я, вище від усякого іншого імені,

10щоб перед іменем Ісуса вклонилося кожне коліно на небі, на землі та під землею

11і щоб кожен язик визнав, що Ісус Христос – це Господь на славу Бога Отця.

12Тому, любі мої, оскільки ви завжди були слухняними, і не лише в моїй присутності, але й тепер, коли я відсутній, звершуйте ваше спасіння зі страхом та тремтінням,

13адже Бог є Тим, Хто викликає у вас і бажання, і дію згідно зі Своєю доброю волею.

14Робіть усе без нарікань та суперечок,

15щоб ви стали бездоганними та невинними «Божими непорочними дітьми серед зіпсованого та розбещеного покоління», в якому ви сяєте як світильники у світі,

16тримаючись Слова життя, щоб я міг похвалитися в День Христа, що недаремно біг і недаремно трудився.

17І навіть якщо моя кров буде пролита на додаток до вашої жертви й вірного богослужіння, я радію та веселюся разом із вами усіма.

18Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною!

19Надіюсь у Господі Ісусі, що незабаром пошлю до вас Тимофія, щоб і я міг підбадьоритися вістями про вас.

20Бо я не маю нікого іншого, такого ж відданого душею, хто б так щиро подбав про вас.

21Адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу.

22Ви знаєте його характер і те, що він служив разом зі мною для Доброї Звістки, немов батько із сином.

23Тож сподіваюся послати його відразу, як тільки дізнаюся, що буде зі мною,

24і я впевнений у Господі, що скоро і сам прийду.

25Також я вважав за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата й товариша в праці та боротьбі, вашого посланця та служителя в моїх потребах.

26Він дуже сумував за всіма вами та був стривожений, що ви почули про його хворобу.

27Він і справді захворів і мало не помер, але Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб мені не довелося мати скорботу за скорботою.

28Тож я послав його якомога швидше, щоб, побачивши його знову, ви зраділи, а я не був таким засмученим.

29Отже, прийміть його з усією радістю в Господі та майте повагу до таких людей,

30адже він мало не помер заради праці для Христа, ризикуючи життям, аби доповнити нестаток вашого служіння мені.

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →