Amos 5

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →

1Слухайте це слово, яке я виголошую над вами, - жалобну пісню, доме Ізраїля:

2Упала, більш не встане Ізраїлева діва! Лежить на власній землі навзнак, і нікому її підвести!

3Бо так говорить Господь Бог: «У місті, що виступало тисяччю в похід, зостанеться лиш сотня; у місті ж, що виступало сотнею, зостанеться лиш десять для дому Ізраїля.»

4Бо так говорить Господь до дому Ізраїля: «Шукайте мене, й житимете.

5Бетелу не шукайте, та й до Гілгалу не ходіте, і в Версавію не проходьте, бо Гілгал таки піде в неволю, Бетел на ніщо зійде.»

6Шукайте Господа, і житимете; інакше він кинеться, немов вогонь, на дім Йосифа і пожере його, і нікому буде в Бетелі його гасити.

7О ви, що обертаєте у полин правосуддя і що кидаєте на землю справедливість!

8Той, що творить Косаря та Квочку, перемінює темряву на ранок, а з дня робить ніч темну; що кличе води моря і на поверхню землі їх розливає, - Господь, ім'я йому!

9Він насилає на потужного, мов блискавку, руїну, і спустошення приходить на твердиню.

10А вони ненавидять суддю у брамі, бридяться тими, що говорять правду.

11Тому, за те, що топчете вбогого й здираєте хабар із нього хлібом, ви, збудувавши з тесаного каменя доми, - не будете в них жити; ви насадили виноградники препишні, -але вина з них не будете пити.

12Бо я знаю, яка їх безліч - тих переступів ваших, і які великі гріхи і ваші; ви, що утискаєте праведника, що берете викуп, і відпихаєте убогого при брамі!

13Тому розсудливий мовчить такого часу, бо то - лихий час.

14Добра шукайте, не зла, щоб могли жити і щоб Господь, Бог сил, був з вами, як то ви кажете.

15Ненавидьте зло, любіть добро, встановіть у брамі справедливість, -може, Господь, Бог сил, змилується над решткою Йосифа.

16Тому так каже Господь, Бог сил, Адонай: «По всіх майданах лемент буде, і по всіх вулицях будуть кричати: Леле, леле! Плугатаря закличуть до жалоби, до плачу - тих, що вміють пісень похоронних.

17І по всіх виноградниках плач буде, бо я перейду серед тебе, - слово Господнє.

18Горе вам, що прагнете дня Господнього! Навіщо вам той день Господній? Він - темрява, не світло!

19Це все одно, якби хтось утік від лева й наскочив на ведмедя, або, ввійшовши в хату, сперся об стіну рукою, а його б гадина вкусила.

20Хіба ж бо день Господній не буде темрява, а світло? Не пітьма без просвітку?

21Мені осоружні, мені обридли ваші свята; ваші врочисті збори мені не довподоби.

22Хоч ви мені й принесете всепалення та ваші хлібні жертви, я їх не прийму. На ваші мирні жертви з годованого скоту я й не погляну.

23Усунь від мене твоїх пісень гомін! Гри твоїх гарф я слухати не хочу.

24Нехай тече, неначе води, справедливість - і правда, як ріка потужна.

25Чи ви, доме Ізраїля, приносили мені в пустині жертви та офіри протягом сорока років?

26Ви візьмете Сіккута, вашого царя, і зорю бога вашого Кійюна, бовванів ваших, що ви їх собі наробили.

27Тому я виселю вас за Дамаск», - слово Господнє, - Бог сил його ім'я.

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →