Malachi 3

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →

1«Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, - ось він іде, - говорить Господь сил.

2Хто витримає день його приходу? І хто встоїться, коли він з'явиться? Таж він, немов вогонь ливарний, неначе луг шаповалів.

3Засяде, як той, що топить і прочищує срібло. Очистить синів Леві і переллє їх, як золото й срібло, і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо.

4І тоді Господеві буде любий принос Юди та Єрусалиму, як за днів давніх, за років колишніх.

5Я прийду до вас близько, щоб суд судити, і буду скорим свідком: проти чарівників, перелюбників, кривоприсяжників та проти тих, що утискають наймита з його заробітком, удову та сироту, і що приходня позбавляють права і мене не бояться, - говорить Господь сил.

6Тому, що я, Господь, не міняюсь, - ви, сини Якова, не вигублені.

7З часу батьків ваших ви від моїх заповідей відступили і їх не пильнували. Поверніться ж до мене, і я до вас повернуся, - говорить Господь сил. А ви питаєте: Як нам повернутись?

8Хіба годиться людині обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте й питаєте: В чім ми тебе обікрали? - Десятинами й приносами!

9Ви тяжко прокляті, а все ж таки ви, увесь народ, мене обкрадаєте.

10Приносьте всі десятини до комори, щоб була пожива в моїм домі, і таким робом випробуйте мене, - говорить Господь сил, - чи не відчиню вам загат небесних і не виллю на вас благословення понад міру?

11Для вас я погрожу сарані-ненажері, щоб не пустошила у вас земного плоду, та й щоб виноград не став у вас безплідним у полі, - говорить Господь сил.

12Усі народи щасливими вас будуть називати, бо будете країною втіхи, - говорить Господь сил.

13Жорстокі ваші слова супроти мене, - каже Господь. А ви питаєте: І що ми говорили між собою проти тебе?

14Ви кажете: То марна річ - служити Богові! Яка користь із того, що ми берегли його постанови, що ми сумні ходили перед Господом сил?

15Тепер же називаємо щасливими зухвалих. Злочинцям теж живеться добре: вони випробовують самого Бога й живуть собі гарненько далі.

16Тоді говорили між собою ті, що Господа бояться. Господь прислухався, почув, і перед ним почала списуватись пам'яткова книга для тих, що Господа бояться і поважають його ім'я.

17Вони будуть моїми, - говорить Господь сил, - в той день, що я готую, стануть моїм скарбом. Я їх помилую, як чоловік милує свого сина, що йому служить.

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →