1 Corinthians 13

Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)

← Chapter 12 Jump to: Chapter 14 →

1Коли я говорю людськими й ангельськими мовами, але любови не маю, то став я дзвінкою міддю або гучним цимбалом.

2І коли маю пророцтво, відаю всі таємниці й усе знання, коли маю всю віру, так що гори переставляю, але любови не маю, - то я ніщо.

3І коли я роздам усе моє майно, коли віддам своє тіло на спалення, але любови не маю, - то жодної користи не матиму.

4Любов довготерпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться,

5ані вередує, не шукає свого власного, не злоститься, не приписує зла,

6не радіє з несправедливости, а радіє з правди;

7все зносить, в усе вірить, усього сподівається, все терпить.

8Любов ніколи не минає. Хоч є пророцтва, - та припиняться, хоч є мови, - та замовкнуть, хоч є знання, - та зникне.

9Бо ми знаємо частково й пророкуємо частково.

10Коли ж настане досконале, [тоді] припиниться часткове.

11Коли я був дитиною, то й говорив як дитина, думав як дитина, розумів як дитина. Коли [ж] став дорослим чоловіком, то відкинув дитиняче.

12Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно, тоді ж - віч-на-віч. Тепер знаю частково, тоді ж пізнаю так, як і сам я був пізнаний.

13Тепер залишаються віра, надія, любов, - оці три; найбільша з них - це любов.

← Chapter 12 Jump to: Chapter 14 →