2 Kings 19

Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)

← Chapter 18 Jump to: Chapter 20 →

1І сталося, як почув цар Езекія, і роздер свою одіж і зодягнувся в мішок і ввійшов до господнього дому.

2І післав Еліякіма економа і Сомна писаря і старших над священиками, зодягнених в мішки, до пророка Ісаї, сина Амоса,

3і сказали йому: Так говорить Езекія: День смутку і оскарження і гніву це день, бо прийшли сини аж до мук, і немає сили в тій, що родить.

4Чи може послухає Господь Бог твій всі слова Рапсака, якого післав цар Ассирійців його пан, щоб зневажити живого Бога і хулити словами, які почув Господь Бог твій, і прийми молитву за останок, що знайшовся.

5І прийшли слуги царя Езекії до Ісаї,

6і сказав їм Ісая: Так скажете до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими похулили слуги царя Ассирійців.

7Ось Я даю йому духа, і він почує вістку і повернеться до своєї землі, і скину його мечем в його землі.

8І повернувся Рапсакис і знайшов царя Ассирійців, що воював проти Ломни, бо почув, що відійшли від Лахіса.

9І почув про Тарака царя Етіопців, кажучи: Ось він вийшов воювати з тобою. І повернувся і відіслав послів до Езекії, кажучи:

10Хай тебе не підводить твій Бог, на якого ти на нього надієшся, кажучи: Єрусалим не буде переданий в руки царя Ассирійців.

11Ось ти почув все, що зробили царі Ассирійців всім землям, щоб їх прокляти. І чи ти спасешся?

12Не спасли їх боги народів, яких знищили мої батьки, Ґозан і Харран і Рафес і синів Едема, що в Таестені?

13Де є цар Емата і цар Арфада? І де є Сепфаруая, Ана і Ава?

14І взяв Езекія листи з руки послів і прочитав їх. І прийшов до господнього дому і відкрив їх Езекія перед Господом

15і сказав: Господи Боже Ізраїля, що сидиш над херувимами, ти Бог один над усіма царями землі, ти зробив небо і землю.

16Господи прихили твоє ухо і послухай. Господи, відкрий твої очі і поглянь і послухай слова Сеннахиріма, які післав, щоб зневажити живого Бога.

17Бо поправді, Господи, царі Ассирійців опустошили народи

18і вкинули їхніх богів в огонь, бо вони не боги, але лиш діла рук людей, дерева і каміння, і їх знищили.

19І тепер, Господи Боже наш, спаси нас від його руки, і хай взнають всі царства землі, що один Ти Господь Бог.

20І післав Ісая син Амоса до Езекії, кажучи: Так говорить Господь Бог сил, Бог Ізраїля: Я вислухав те, про що ти помолився до Мене про Сеннахиріма царя Ассирійців.

21Ось слово, яке Господь про нього сказав: Він тебе зневажив і насміявся з тебе, дівице, дочко Сіоне, над тобою похилили свою голову, дочко Єрусалиме.

22Кого зневажив ти і похулив ти? І до кого підняв ти голос? І ти підняв твої очі до висоти, до святого Ізраїля.

23Рукою твоїх послів ти зневажив Господа і ти сказав: В множестві моїх колісниць я піду на висоту частей гір, Ливана, і я зрубав велич його кедра, вибрані його кипарисів, і я прийшов до часті його краю, його ліса Кармила.

24Я відсвіжився і випив я чужі води і я спустошив стопою моєї ноги всі ріки околиці.

25Я зліпив її, тепер привів її, і стало на знищення воюючих переселень, кріпких міст.

26І ті, що живуть в них, знемогли рукою, захиталися і завстидалися, стали травою поля, чи зеленою рослинністю, зеленню домів і на потоптання тому, що стоїть напроти.

27І Я пізнав твій престіл і твій вихід і твій вхід і твій гнів, томущо ти розгнівався проти Мене.

28І твоя грубязність прийшла до моїх ух і покладу мої кільця в твої ніздри і уздечка в твої уста і поверну тебе дорогою, якою ти нею пішов.

29І це тобі знак. Їстимеш цей рік те, що саме виросте, і в другий рік те, що сходить. І ще третого насіння і жнива і плоди виноградів, і їстимете їхній плід.

30І додасть до того, що спаслося з дому Юди, те, що осталося, (матиме) корінь вдолі і дасть плід вгорі.

31Бо з Єрусалиму вийде останок і той, що спасається з гори Сіона. Ревність Господа Сил це вчинить.

32Чи не так? Так говорить Господь до царя Ассирійців: Не ввійде до цього міста і не вистрілить сюди стріли, і не прийде проти нього щит, і не приставить проти нього насипу.

33Дорогою, якою прийшов, нею повернеться і не ввійде до цього міста, говорить Господь.

34І щитом покрию це місто задля Мене і задля мого раба Давида.

35І сталося, що вночі й вийшов господний ангел і побив в таборі Ассирійців сто вісімдесять пять тисяч. І встали вранці, і ось всі тіла мертві.

36І Сеннахирім, цар Ассирійців, встав і пішов і повернувся і замешкав в Ніневії.

37І сталося як він покланявся в домі Несераха їхнього бога і Адрамелех і Сарасар його сини побили його мечем, і вони спаслися в Араратській землі. І замість нього зацарював його син Асордан.

← Chapter 18 Jump to: Chapter 20 →