Ecclesiastes 5

Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →

1Не спішися твоїми устами, і хай твоє серце не поспішиться винести слово перед лицем Бога. Бо Бог на небі, і ти на землі, на цьому стали твої нечисленні слова.

2Бо в множестві плутанини приходить сон і голос безумного в множестві слів.

3Як тільки ти помолився до Бога молитвою не забарися її віддати. Бо Він не любується в безумних, ти віддай те, що помолився.

4Краще тобі не молитися ніж тобі помолитися і не віддати.

5Не дай твої уста, щоб згрішило твоє тіло, і не скажеш перед божим лицем, що: Це з незнання, щоб Бог не розлютився на твій голос і не знищив твориво твоїх рук.

6Бо в множестві снів і безумності і численні слова. Бо бійся Бога.

7Коли в країні бачиш обмову бідного і окрадення суду і праведности, не дивуйся ділом. Бо Всевишний стереже над високим і високі над ними.

8І надвишки землі є для всіх, цар обробленого поля.

9Хто любить срібло не насититься сріблом. І хто дуже полюбив їхні плоди? І це ж марнота.

10Множеством доброти наповнилися ті, що його їдять. І яка чеснота в того, що має, хіба щоб глядіти на нього очима?

11Сон солодкий рабові, чи мало і чи багато їсть. І хто наситився багатінням не має того, хто дозволив би йому спати.

12Є недуга, яку я побачив під сонцем, багацтво бережене при власникові на його зло,

13і те багацтво згине в поганій плутанині, і він породив сина, і немає нічого в його руці.

14Так як вийшов нагий з лона його матері, повернеться, щоб піти так як прийшов, і нічого не забере за свій труд, щоб пішло в його руці.

15І це погана недуга. Бо так як прийшов, так і відійде, і яка користь йому, для якої трудиться на вітер?

16І всі його дні в темряві і плачі і великому гніві і недузі і розлюченості.

17Ось що доброго я побачив, що є гарне, їсти і пити і бачити добро в усякому свому труді, яким трудиться під сонцем за числом днів його життя, які йому дав Бог. Бо це його часть.

18І всяка людина, якій Бог дав багацтво і маєтки і власть, Він дав ій їсти з нього і брати його часть і веселитися у своїм труді, це божий дар.

19Бо не багато памятатимуть дні свого життя. Бо Бог заклопочує його в веселості його серця.

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →