bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
/
Jeremiah 4
Jeremiah 4
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 5 →
1
Якщо Ізраїль повернеться, говорить Господь, повернеться до Мене. Якщо забере свої гидоти з своїх уст і почитатиме моє лице
2
і клястиметься: Живе Господь, правдою на суді і праведністю, і поблагословляться в ньому народи і в ньому похвалять Бога в Єрусалимі.
3
Бо так говорить Господь мужам Юди і тим, що живуть в Єрусалимі: Обновіть собі землі, що облогом, і не сійте на тернині.
4
Обріжтеся вашому Богові і відкиньте твердосердя вашого серця, чоловіки Юди, і ви, що живете в Єрусалимі, щоб мій гнів не вийшов як огонь і не загорівся, і не буде того, хто загасить, від лиця злоби ваших задумів.
5
Сповістіть в Юді, і хай почується в Єрусалимі. Скажіть: Дайте трубою знак на землі і закричіть сильно. Скажіть: Зберіться, і ввійдемо до укріплених міст.
6
Взявши, втечіть до Сіону. Поспішіться, не стійте, бо Я наводжу з півночі зло і велике знищення.
7
Зі свого леговища вийшов лев, що нищить народи, він піднявся і вийшов зі свого місця, щоб поставити землю на спустошення, і міста будуть знищені, щоб у них не жили.
8
Тому підпережіться мішками і плачте і кричіть, томущо від вас не відвернувся господний гнів.
9
І буде, що в тому дні, говорить Господь, згине серце царя і серце володарів, і жахнуться священики і пророки жахнуться.
10
І я сказав: Ти, що є, Володарю, Господи, чи ж обманюючи Ти обманув цей нарід і Єрусалим, кажучи: Мир буде, і ось меч доторкнувся аж до їхньої душі. В тому часі скажуть цьому народові і Єрусалимові: Дух блудження в пустині, дорога дочки мого народу не на чистоту, ані не на святість.
12
Дух повноти прийде на мене. Тепер же я скажу до них суди.
13
Ось вийде як хмара, і його колісниці як буря, його коні швидші від орлів. Горе нам, бо ми в біді.
14
Помий від зла твоє серце, Єрусалиме, щоб ти спасся. Аж доки в тобі будуть задуми твоїх бід?
15
Бо голос того, що сповіщає, прийде з Дану, і почується біда з гори Ефраїма.
16
Згадайте народи: Ось прийшли. Сповістіть в Єрусалимі: Групи приходять з землі здалека і дали свій голос на міста Юди.
17
Вони повстали на нього довкруги як ті, що сторожать поле, бо ти Мене знехтував, говорить Господь.
18
Твої дороги і твої задуми це тобі зробили. Це твоя злоба, бо вона гірка, бо доторкнулася аж до твого серця.
19
Мій живіт, мій живіт болить, і почуття мого серця. Дрижить моя душа, розривається моє серце, не замовкну, бо моя душа почула голос труби, крик війни.
20
І клопіт знищення кличе, бо заметушилася вся земля. Нагло затривожилося шатро, роздерлися мої скіряні покриття.
21
Доки бачитиму втікачів, чуючи голос труб?
22
Томущо володарі мого народу Мене не знали, вони дурні і нерозумні сини. Вони мудрі зло чинити, а не пізнали як добро чинити.
23
Я поглянув на землю, і ось ніщо, і на небо, і не було його світил.
24
Я побачив гори, і вони тремтіли, і всі горби тряслися.
25
Я поглянув, і ось не було людини, і всі птахи неба були перелякані.
26
Я побачив, і ось Кармил спустошений, і всі міста спалені перед господним лицем, і були розбиті перед лицем гніву його люті.
27
Так говорить Господь: Вся земля буде пустинею, але не викінчу.
28
Хай над цими заплаче земля, і хай небо вгорі потемніє, бо Я сказав і не роздумаюся, Я поклявся і не відвернуся від цього.
29
Від голосу вершника і того, що натягає лук, втекла вся країна. Влізли до печер і сховалися в гаї і вилізли на скелі. Всяке місто опущене, людина в них не живе.
30
І ти що зробиш? Чи зодягнешся кармазином і прикрасишся золотою прикрасою, і чи прикрасиш стібієм твої очі? Марна твоя прикраса. Тебе відкинули твої любовники, вони шукатимуть твою душу.
31
Бо Я почув голос наче (голос) тієї, що родить, твій стогін наче тієї, що вперше родить, голос дочки Сіону. Вона ослабне, і опустить свої руки: Горе мені, бо мене опускає моя душа задля вбитих.
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 5 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52