Ruth 3

Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →

1Сказала же їй Ноемін її свекруха: Дочко, Чи не шукатиму тобі спочинку, щоб тобі добре було?

2І тепер чи не наш кревний Вооз, що з його молодицями ти була? Ось він віє цієї ночі ячмінь на току.

3Ти ж помийся і помажися і зодягнеш на себе твою одіж і підеш до току. Не покажешся чоловікові аж доки він не закінчить їсти і пити.

4І буде коли засне він, і взнаєш місце, де там спить, і вийдеш і відкриєш при його ногах і спатимеш, і він сповістить тобі те, що чинитимеш.

5Сказала ж до неї Рут: Все, що лиш скажеш, вчиню.

6І пішла вона до току і зробила за всім, що їй заповіла її свекруха.

7І поїв Вооз, і його серце розвеселилося, і він пішов спати коло часті купи зерна. Вона ж потайки пішла і відкрила при його ногах.

8Сталося ж в опівночі жахнувся чоловік і перелякався, і ось жінка спить при його ногах.

9Сказав же: Хто ти? Вона ж сказала: Я Рут твоя раба, і покладеш твоє крило на твою рабиню, бо ти кревний.

10І сказав Вооз: Благословенна ти Господеві Богові, дочко, бо більшим вчинила ти твоє останнє милосердя, понад попередне, що не пішла ти за молодими, чи то бідним чи то багатим.

11І тепер, дочко, не бійся, все, що ти сказала, вчиню тобі, бо все племя мого народу знає, що ти є сильна жінка,

12і що я поправді є кревним, і є кревний ближчий від мене.

13Переспи ніч, і вранці буде, що коли візьме тебе він, добре, хай бере, якщо ж не схоче тебе взяти, візьму тебе я. Хай живе Господь. Спи аж до ранку.

14І вона спала при його ногах аж до ранку. Вона ж встала раніше ніж чоловік міг пізнати свого ближнього. І сказав Вооз: Хай не стане відомим, що жінка прийшла до току.

15І сказав їй: Принеси опаску, що на тобі. І держала його і вимірив шість (мірок) ячменю і завдав їй (на плечі). І вона ввійшла до міста.

16І ввійшла Рут до своєї свекрухи, вона ж сказала: Що є, дочко, і сказала їй все, що їй зробив чоловік.

17І сказала їй: Дав мені ці шість (мірок) ячменя, бо сказав до мене: Не підеш з порожнім до твоєї свекрухи.

18Вона ж сказала: Сиди, дочко, доки ти не довідаєшся як рішиться слово. Бо чоловік не промовчить, аж доки не закінчить сьогодні справу.

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →