2 Peter 1

Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч

Jump to: Chapter 2 →

1Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, до тих, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа:

2благодать і мир нехай примножиться вам через пізнання Бога і Ісуса, Господа нашого!

3Його Божественна сила дала нам все необхідне для життя і побожності, через пізнання Того, Хто покликав нас славою і добротою,

4якими даровані нам великі і дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю.

5А тому, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вірі вашій чесноту, в чесноті — розсудливість,

6в розсудливості — стриманість, у стриманості — терпіння, у терпінні — благочестя,

7в благочесті — братолюбство, в братолюбстві — любов.

8Якщо це у вас є і помножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.

9А в кого цього немає, той сліпий через свою короткозорість і забув про очищення своїх попередніх гріхів.

10Тому, брати, все більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання і обрання; так роблячи, ви ніколи не спіткнетесь,

11бо так відкриється вам вільний вхід у вічне Царство Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.

12Тому я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч ви і знаєте і вкорінилися в справжній істині.

13Бо вважаю справедливим, доки перебуваю в цій оселі, спонукати вас нагадуванням,

14знаючи, що скоро залишу оселю мою, як Господь наш Ісус Христос і відкрив мені.

15Буду ж старатися, щоб ви і після мого відходу пам'ятали це.

16Бо ми сповістили вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі.

17Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли дійшов до Нього від величної слави такий голос: «Це — Син Мій Улюблений, у Котрому моє благовоління».

18І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, як були з Ним на святій горі.

19До того ж ми маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що світить у темному місці, доки не почне розвиднятися День і не засяє ранкова зоря в серцях ваших.

20Знаючи насамперед те, що жодне пророцтво в Писанні не залежить від власного вирішення.

21Бо ніколи не було пророцтва з волі людської, а промовляли його святі люди Божі, спонукані Духом Святим.

Jump to: Chapter 2 →