Philippians 1

Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч

Jump to: Chapter 2 →

1Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, до всіх святих в Ісусі Христі, що знаходяться у Филипах, з єпископами і дияконами:

2благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

3Дякую Богові моєму при кожній згадці про вас,

4завжди в усякій молитві моїй про вас усіх приношу прохання з радістю,

5за вашу участь у благовіствуванні від першого дня аж дотепер,

6будучи певний у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, вершитиме його аж до дня Ісуса Христа.

7Як і належить мені так думати про вас усіх, бо я маю вас у серці моїм, як спільників моїх у благодаті чи то в кайданах моїх, чи то в обороні, чи в утвердженні Євангелія.

8Бог — свідок мені, як я турбуюся про вас любов'ю Христа Ісуса.

9І про це я молюся, щоб любов ваша зростала все більше і більше в пізнанні й у всякому дослідженні,

10щоб ви розпізнавали, що краще, і щоб були чисті і бездоганні аж до дня Христового,

11наповнені плодами праведності через Ісуса Христа, на славу і похвалу Божу.

12Бажаю я, щоб ви знали, брати, що те, що сталося зі мною, сприяло успіхові Євангелія.

13Так що кайдани мої за Христа стали відомими по всій преторії і всім іншим;

14і багато братів у Господі посміливішали через кайдани мої, і вони більш відважно, безстрашно проповідували Слово Боже.

15Декотрі, правда, через заздрість і наперекір проповідують Христа, а інші з доброї волі;

16інші проповідують Христа з-за суперництва і не щиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх;

17але інші з любові, знаючи, що я поставлений на захист Євангелія.

18Але що до того? Як би не проповідували Христа, я й тому радію і буду радіти.

19Бо знаю, що це вийде на моє спасіння, завдяки вашим молитвам і допомозі Духа Ісуса Христа,

20згідно з моїм ревним очікуванням і надією, що я не буду ні в чому посоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і тепер, Христос буде звеличений у тілі моїм чи то життям, чи то смертю.

21Бо для мене життя — Христос, а смерть — надбання.

22Якщо життя у тілі дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати.

23Вабить мене одне і друге, але часто маю бажання відійти і бути з Христом, бо це значно краще;

24а залишитися мені в тілі, — буде краще для вас.

25Я певно знаю, що залишуся і буду з вами всіма для успіху вашого й радості у вірі,

26щоб похвала ваша через мене примножилась в Ісусі Христі, коли я знову прийду до вас.

27Тільки живіть достойно Євангелія Христового, щоб, чи прийду і побачу, чи не прийду, а тільки почую про вас, знатиму, що ви стоїте в одному дусі й однодушно змагаєтесь за віру євангельську.

28І ні в чому не бійтеся противників ваших; це буде їхнім знаком загибелі, а вам — спасіння. І це від Бога.

29Бо вам дано ради Христа не тільки вірувати в Нього, але також і страждати за Нього.

30Маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, і тепер чуєте про мене.

Jump to: Chapter 2 →