1 Peter 2

Ukrainian UMT

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →

1Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов.

2Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння.

3Бо тепер «ви пізнали Господню доброту».

4Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя, не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу.

5І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний храм, щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа.

6У Святому Писанні є такі слова: «Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».

7І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих: «Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».

8Для невіруючих він: «Камінь, об який спіткаються люди і падають». Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.

9Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ, який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.

10Колись ви не були людьми Божими, а тепер ви — люди, які належать Богу. Колись ви не знали милості Божої, а зараз ви отримали її.

11Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою.

12Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.

13Коріться всім людським владам заради Господа.

14Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро.

15Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних.

16Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі.

17Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.

18Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим.

19То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього.

20Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби.

21До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:

22«На Ньому не було гріха, і не було в устах Його обману».

23Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному.

24Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами.

25Бо були ви, немов вівці заблудлі, а тепер ви повернулися до Пастиря і Захисника душ ваших.

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →