Acts 26

Ukrainian UMT

← Chapter 25 Jump to: Chapter 27 →

1Аґриппа звернувся до Павла: «Можеш говорити за себе». Тоді Павло підняв руку й почав промову на свій захист:

2«Царю Аґриппо! Я вважаю, що мені пощастило стояти сьогодні перед тобою і захищатися проти всього того, в чому мене звинувачують юдеї.

3Адже ти обізнаний в усіх юдейських звичаях, знаєш усі спірні питання. Тому й прошу твого терпіння. Вислухай мене.

4Всі юдеї знають, що життя моє від самого початку пройшло серед мого народу, а потім і в Єрусалимі.

5Вони знають мене здавна і могли б засвідчити, якби захотіли, що жив я як фарисей — член найсуворішої секти нашої релігії.

6І тепер за надію на обітницю, дану Богом нашим предкам, я стою перед судом.

7Дванадцять племен нашого народу, сподіваючись на її здійснення, вдень і вночі сумлінно служать Богу. І саме за цю надію, о царю, мене й звинувачують юдеї!

8Чому ви вважаєте неймовірним, що Бог воскрешає мертвих?

9Я також вважав, що усіма силами мушу боротися проти Ісуса з Назарета.

10Спочатку, я робив це в Єрусалимі, та чимало Божих людей кинув я до в’язниці, коли мав владу від головних священиків. І коли тих людей убивали, на те була і моя згода.

11У всіх синагогах я часто карав їх, намагаючись змусити їх проклинати Ісуса. Моїй люті проти них не було меж, і навіть в інших містах я переслідував їх.

12Одна з таких подорожей була в Дамаск із повноваженнями й дорученням від головних священиків.

13По дорозі до Дамаска, десь опівдні, я побачив світло, що линуло з небес. Було воно яскравіше від сонця і сяйливо розлилося навколо мене й моїх супутників.

14Ми всі попадали на землю, і тут я почув голос, що звертався до мене єврейською мовою: „Савле, Савле! Навіщо ти переслідуєш Мене? Коли ти перешкоджаєш Мені, ти лише собі завдаєш шкоди”.

15Я запитав: „Хто ти, Господи?” І Він відповів: „Я Ісус, Якого ти переслідуєш.

16Але підведися, встань на ноги. Я з’явився тобі, щоб призначити тебе слугою Своїм і свідком того, що ти вже про Мене почув, і того, що Я тобі ще покажу.

17Я захищатиму тебе від народу юдейського і від поган, до яких тебе й посилаю.

18Відкрий їм очі і допоможи зрозуміти істину, поверни їх від темряви до світла, від влади сатани до Бога, щоб відпустилися гріхи їхні, і щоб вони дістали місце серед тих, хто освячений вірою в Мене”.

19Ось чому, царю Аґриппо, я не міг не коритися Небесному знаменню.

20Спершу я почав проповідувати людям Дамаска, потім у Єрусалимі й по всій Юдеї, а також і поганам, щоб вони покаялися й прийшли до Бога, і щоб вчинками своїми стверджували своє покаяння.

21За все це юдеї схопили мене в храмі й намагалися вбити.

22Але Бог допоміг мені, як і сьогодні допомагає. Тож стою я тут і свідчу людям простим і знатним. І свідчення моє — ні про що інше, як про те, що провіщали пророки й Мойсей:

23Христос зазнає смерті й першим воскресне з мертвих, та принесе світло істинного Бога як для народу юдейського, так і для поган».

24У той час, коли Павло ще продовжував говорити на свій захист, Фест голосно промовив: «Павле, ти втратив здоровий глузд! Велика вченість твоя привела тебе до божевілля».

25«Я не божевільний, вельмишановний Фесте, — відповів Павло. — І все, що кажу я, є правдиве і розумне.

26Все це добре відоме цареві Аґриппі, і я можу про це з ним вільно говорити. Я переконаний, що жодна з цих справ не пройшла повз його увагу, бо все це відбувалось на очах у всіх людей.

27Царю Аґриппо, чи віриш ти пророкам? Я знаю, що віриш».

28Аґриппа промовив до Павла: «Чи не думаєш ти, що зможеш мене так скоро переконати стати послідовником Христа?»

29На те Павло відповів: «Не в тому річ, скоро чи ні. Я ж молю Бога не тільки за тебе, а й за всіх, хто слухає мене сьогодні, щоб усі отримали спасіння і стали такими, як я. Звісно, я кажу не про ці кайдани, що на мені».

30Цар Аґриппа підвівся, а за ним підвелися намісник, Вереніка і всі ті, хто сиділи навколо.

31Вийшовши з кімнати, вони заговорили між собою: «Цей чоловік не зробив нічого такого, що заслуговувало б на смертну кару або ув’язнення».

32Аґриппа ж сказав Фестові: «Цього чоловіка можна було б звільнити, якби він не вимагав цезаревого суду».

← Chapter 25 Jump to: Chapter 27 →