bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Jeremiah 5
Jeremiah 5
Ukrainian UMT
← Chapter 4
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 6 →
1
Каже Господь: «Пройдіть по вулицях Єрусалима, подивіться й поміркуйте про все, що там, розгляньтесь на майданах. Якщо знайдете кого, хто справедливості дотримується, хто шукає правди, тоді прощу Я Єрусалим».
2
Хоч вони й кажуть «Господом клянусь!» — все ж клянуться то вони безтямно.
3
Господи, Ти ж хочеш, щоб люди були віддані Тобі. Ти вдарив їх, але ж іще їх не знесилив, довів їх Ти аж до кінця, але вони не прийняли науки, упрямі, відмовились від каяття.
4
І я сказав: «Вони, мабуть, просто бідні, дурні вони, не знають що Господь звелів, не відають, чого від них Господь чекає.
5
Піду ж я до великих і поговорю з ними, бо їм відомо, що Господь звелів, чого Господь від них чекає. Але усі вони від Бога відірвались, Всевишнього покинули вони.
6
Тож лев із лісу кинувся на них, вовк степовий їх нищить, леопард за містами пантрує. Лиш хто виходить, на шматки деруть, бо скоїли вони гріхів багато, і відступництва їхні численні».
7
Каже Господь: «Як можу Я тебе простити? Сини Твої покинули Мене і присягаються богам, яких немає. Я дав їм все, чого їм треба, але вони перелюби чинили, в розпусниці юрмилися під домом.
8
Вони немов годовані і хтиві жеребці, і кожен з них зазіхає до сусідської дружини».
9
Господь питає: «Чи Я не маю їх за що карати? Чи не слід Мені шукати, як по заслугам відплатить народові такому?
10
Ідіть рядами виноградників юдейських, руйнуйте, та не нищіть вкрай. Зламайте паростки нові, бо не належать вони Господу.
11
Бо народ Ізраїля й дім Юди геть Мені невірні». Так каже так Господь.
12
Вони ж бо оббрехали Господа свого: «Нічого Він не зробить нам. Страждання не впаде на нас і не побачим ми війни і голодомору.
13
Пророки лживі, ніби вітер, бо слова Господа у них нема. Так Я зроблю із ними».
14
Тож ось що Всеблагий Господь каже: «Оскільки люди ці не вірили, що покарання прийде, вкладу тобі (Єреміє) слово в уста, мов вогонь. Народ цей, неначе дрова, пожере він.
15
О доме Ізраїля, Я здалеку веду на вас народ. Народ цей могутній й віковічний, народ, чиєї мови ти не знаєш, не тямиш ти того, що каже він.
16
Сагайдак його — відкрита могила, в народі тому кожен — воїн.
17
Пожеруть вони урожай і всі харчі твої, понищать всіх дочок твоїх й синів. Пожеруть вони вівці твої і худобу твою, пожеруть смокви твої й виноград. Й мечем зруйнують фортеці твої, на які покладаєшся ти легковажно».
18
«Та навіть у ті дні, — Господь каже, — Я вас не вигублю ущент.
19
І якщо юдеї колись запитають: „Чому Господь наш Бог зробив нам усе таке?” Тоді ти, Єреміє, їм відповіси: „Через те, що зреклися ви Всевишнього і служили на землі своїй іншим богам. Тож чужинцям служити ви будете в тій країні, що не буде вашою”».
20
«Оповістіть про це серед нащадків Якова, і хай про це почують у Юдеї.
21
Почуйте це, люди дурні, що не розуміють. В них очі є, але вони не бачать. В них вуха є, але вони не чують.
22
Хіба не боїтеся ви Мене? — Господь каже. — Хіба не труситесь в присутності Моїй? Я Той, Який поклав пісок межею моря, законом передвічним, що його не перейти, ревуть морські вали, але розбить його не в змозі.
23
Народ цей має серце вперте й бунтівне. Вони відвернулися й подалися манівцями.
24
Вони не скажуть у своєму серці: „Біймося Господа нашого Бога, що зливи нам дає, коли приходить час осінній або весняний, Хто впевненість дає, що матимемо урожай в очікуваний час”.
25
Люди Юдеї, ваші гріхи відвернули вас від Господа й Його благословення, гріхи не дали вам радіти з усього того.
26
Це сталося тому, що людців нечестивих знайшов чимало Я в Своїм народі. І стежать вони крадькома, наче птахолови, і пастки наставлюють, щоб вловить людей невинних.
27
Як в клітці птахів, так же повно в домах ваших зради. Величні й багаті такі вони всі через те.
28
Вони гладкі й вгодовані, і не зважають на вчинки нечестивих, справ у суді вони не розглядають. Не намагаються урятувати сироту і право бідного в суді не захищають».
29
«Хіба ж не мушу покарати їх за це? — Господь питає. — Чи не слід Мені такому от народу відплатити?
30
Жахливе і потворне сталося в тій землі:
31
пророки пророкували брехню, священики правили, як заманеться. Народу ж Моєму це до вподоби. Та що ж ти зробиш, як кінець настане?»
← Chapter 4
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 6 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52