Malachi 2

Ukrainian UMT

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →

1«Тож тепер, священики, попередження для вас: „Поважайте Мене!”

2Якщо ви не будете слухати й не приймете серцем необхідність славити Ім’я Моє, — говорить Господь Всемогутній, — тоді Я нашлю прокляття на вас, Я прокляну благословення ваші. Так, Я наслав на них лиха численні, бо ви не прийняли цього до серця».

3«Справді, Я засуджу нащадків ваших і розмажу послід по обличчях ваших, нечистоти від святкувань ваших, і викинуть вас разом із ними.

4І ви знатимете, що Я послав на вас це попередження, щоб продовжувалася Моя угода з Левієм, — говорить Господь Всемогутній. —

5Моя угода з Левієм — то життя й мир. Я дав їх йому, щоб він шанував Мене і боявся імені Мого.

6Закон правди був на устах його, і ніколи він не брехав. Він у мирі й справедливості ходив зі Мною, і багатьох він відвернув від гріха.

7Бо уста священика несуть знання, і люди йдуть до нього, щоб він навчив їх Закону, бо він посланець Господа Всемогутнього».

8«А ви збочили з путі, ви багатьох своїми вказівками призвели відвернутися від Закону. Ви занапастили Угоду, що Я уклав з Левієм, — говорить Всемогутній Господь. —

9Ви не прийняли мого вчення (закону), й не пильнували доріг Моїх! Тож Я зроблю вас неважливими, та інші народи ніколи вас не поважатимуть».

10Хіба ж не одного батька всі ми маємо? Хіба не один Бог створив нас? Чому ж тоді люди дурять (зраджують) братів своїх? Тим вони оскверняють Угоду Господа з батьками нашими.

11Юдея втратила віру, гидота діється в Ізраїлі та Єрусалимі, бо люди Юдеї осквернили святиню Господа, яку Він любив, та ще й почали поклонятися цієї поганській богині.

12Нехай Господь викорінить з наметів Якова кожного, хто таке чинить, хоч би хто він був, хоч би й приносив пожертву Господу Всемогутньому.

13Ви зробили ще й таке: поливаєте вівтар Господа сльозами, риданнями і голосінням, та Він більше не визнає дари ваші, не приймає їх радо з ваших рук.

14І ви питаєте: «Чому це?» Бо Господь був свідком того, що сталося між тобою і жінкою, з якою ти одружився в юному віці, та якій ти зрадив невірністю, хоч вона й була тобі подругою і дружиною за згодою.

15Чи Він не створив вас обох, щоб, поєднавшись в дусі, мати спільних дітей святих? Тож мусиш дух свій пильнувати й не зраджувати жінки, з якою побрався в юні роки.

16«Бо Я ненавиджу розлучення, — говорить Господь, Бог Ізраїлю, — і того, хто насильством себе вкриває. Тож пильнуйте свій дух і не будьте зрадливими».

17Ви Господа втомили словами своїми. Ви вчили інших тому, що кожен, хто чинить лихо, — добрий в очах Господа і Він ласкавий до того. Ви також навчали людей, кажучи, що Бог не карає людей за лихі вчинки.

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →