bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Mark 7
Mark 7
Ukrainian UMT
← Chapter 6
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 8 →
1
Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму.
2
Вони побачили деяких Ісусових учнів, які їли «нечистими» руками, тобто неомитими.
3
Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись традицій своїх пращурів, які не беруться до їжі, доки не омиють руки особливим, належним чином.
4
А повернувшись із ринку, вони не вживають продуктів, поки не омиють їх особливим, належним чином. Існує й багато інших звичаїв, яких вони дотримуються: як то миття чаш, глеків, мідного посуду й лави.
5
То ж фарисеї та законники запитали Ісуса: «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не помивши руки?»
6
Ісус відповів їм: «Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів: „Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
7
Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”.
8
Божу заповідь ви зневажили, а людських звичаїв дотримуєтеся».
9
І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Закон Божий заради своїх власних звичаїв.
10
Бо Мойсей заповідав: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.
11
Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові”, — то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх.
13
Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. І ще багато подібного ви чините».
14
Ісус знову скликав до Себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте!
15
Не існує нічого такого, що ввійшовши ззовні в людину, могло б опоганити її. Але заплямувати людину може тільки те, що виходить із неї.
16
[Той, хто має вуха, нехай почує!»]
17
Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу.
18
І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні?
19
Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).
20
Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї.
21
Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість.
23
Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».
24
Залишивши те місце, Ісус подався до околиць Тира. Він бажав, щоб ніхто не довідався про Його прихід, тож Він увійшов у дім, але так і не зміг утаїтись.
25
Одна жінка, в якої дочка була одержима нечистим, почула про Ісуса, прийшла і впала перед Ним на коліна.
26
Жінка не була єврейкою, а була родом з сирійській Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати біса з її дочки.
27
Ісус сказав їй: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам, по-перше дай дітям наїстися».
28
Та вона відповіла: «Так, Господи, але й собакам під столом перепадають крихти від того хліба, що діти їдять».
29
Тоді Ісус мовив до неї: «Це дуже добра відповідь, тож іди з миром; біс вийшов із твоєї дочки».
30
Жінка пішла додому й побачила, що дочка її лежить у ліжку, а біс і справді залишив її.
31
Ісус залишив околиці Тира й подався через Сидон до Ґалилейського озера через землі Десятимістя.
32
Там до Нього привели глухого чоловіка, який і говорив дуже погано й благали Ісуса покласти на нього руки.
33
Ісус відвів глухого вбік, подалі від натовпу, і вклав пальці в його вуха. Потім, сплюнувши, Ісус торкнувся його язика.
34
Тоді подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав глухому: «Еффата!» (Тобто: «Відкрийся!»)
35
І тієї ж миті вуха глухого відкрилися, і язик його розв’язався, і він почав говорити виразно.
36
Ісус наказав усім присутнім нікому про це не розповідати. Але чим суворіше Він наказував, тим більше вони розголошували.
37
Всі були дуже вражені й казали: «Він все робить добре: навіть глухим повертає слух, а німим дарує новий голос».
← Chapter 6
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 8 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16