bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Matthew 15
Matthew 15
Ukrainian UMT
← Chapter 14
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 16 →
1
Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму й запитали Його:
2
«Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не помивши руки?»
3
У відповідь Він сказав: «А чому ви порушуєте Закон Божий заради своїх звичаїв?
4
Адже заповів Господь: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.
5
Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові”, — то такий чоловік уже може не шанувати батьків своєю допомогою. Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню.
7
Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів: „Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
9
Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”».
10
Покликавши людей до Себе, Ісус сказав їм: «Слухайте мене і розумійте!
11
Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота, — ось що оскверняє її!»
12
Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?»
13
І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть. Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».
15
На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».
16
Ісус мовив: «То ви ще й досі не зрозуміли?
17
Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця?
18
А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину.
19
Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи.
20
Ось що оскверняє людину. А їсти, не помивши руки, — це не осквернить її».
21
Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона.
22
І прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає».
23
Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!»
24
У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу ізраїльського».
25
Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!»
26
І сказав Ісус: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам».
27
Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять ті крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна».
28
На те Ісус відповів: «Жінко, твоя віра велика! Нехай буде те, чого ти бажаєш!» І тієї ж миті її дочка зцілилася.
29
Пішовши звідти, Ісус повернувся на берег Ґалилейського озера, вийшов на пагорб і сів там.
30
Багато людей підходило до Нього, приводячи з собою кривих, сліпих, калік, глухонімих та інших хворих. Вони клали їх на землю до Його ніг, а Він зціляв усіх.
31
Люди дивувалися, побачивши, що глухонімі розмовляють, каліки стають здорові, криві ходять, а сліпі бачать. І всі прославляли Бога Ізраїлевого.
32
Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, бо вони можуть заслабнути по дорозі до дому».
33
Тоді учні спитали Його: «Де ж нам узяти достатньо хліба у цьому віддаленому місці, аби нагодувати стільки людей?»
34
Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім хлібин і кілька невеликих рибин».
35
Ісус звелів людям посідати на землю.
36
Тоді Він узяв хліб і рибу, віддав Богу подяку за їжу, розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ.
37
Усі люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі.
38
І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
39
Тоді Ісус відпустив людей, а Сам сів у човен й поплив до землі Маґаданської.
← Chapter 14
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 16 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28