Nehemiah 13

Ukrainian UMT

← Chapter 12 Jump to:

1Того дня вони читали книгу Мойсея для всіх людей і знайшли в ній запис про те, що ні аммонійці, ні моавійці не мали права брати участі в зібранні восхваління Бога,

2оскільки вони не зустріли ізраїльтян хлібом-сіллю, а найняли Валаама, щоб той проклинав Ізраїль. Але Бог наш змінив прокляття на благословення.

3Почувши той закон, вони вилучили чужинців з-поміж Ізраїлю.

4Раніше священик Еліашив відповідав за покої храму Божого. Він був родичом аммонійця Товії.

5І Еліашив віддав Товії велику кімнату, де раніше тримали хлібні пожертви, запашне куріння, начиння храму, десятини збіжжя, молоде вино та оливу, які наказано було віддавати левитам, співцям та охоронцям брам, а також подарунки священикам.

6Коли все це сталося, мене не було в Єрусалимі. Бо на тридцять другий рік правління царя Артаксеркса вавилонського я знову повернувся до царя. Зрештою, попросивши дозволу царя,

7я повернувся в Єрусалим. Тоді й довідався я про зло, яке вчинив Єліашив заради Товії, віддавши йому кімнату на подвір’ї храму Божого.

8Це мене дуже розгнівило, отож я викинув з тієї кімнати всі речі Товії.

9Тоді я наказав очистити кімнати й повернув туди все начиння храму, хлібні жертви та запашне куріння.

10Потім я дізнався, що левитам не віддавали їхню частку. Отож левити й співці, які правили службу, повернулися на свої поля.

11Я дорікнув начальникам і сказав: «Чому занедбали ви храм Божий?» Потім я зібрав левитів і співців і знову приставив їх до роботи.

12Тоді всі юдеї принесли десятину збіжжя, молоде вино й оливу до сховищ.

13Тоді я призначив відповідальних за сховища: священика Шелемію, писаря Задока, левита Педаю, а також Ганана, сина Заккура, сина Маттанії, їхнім помічником, бо знав, що всі вони чесні. Отож це був їхній обов’язок: видавати відповідні частки всім своїм родичам.

14Пам’ятай, мій Боже, про мене за все це. Не забудь мої добрі діла, які я віддано чинив для храму мого Бога та для служби у ньому.

15У ті дні в Юдеї я бачив людей, які на винокурнях по суботах чавили виноград, в’язали снопи, вантажили на віслюків усе: і вино, і зерно, і фіґи, і всіляку поклажу й везли до Єрусалима. Я попередив їх, щоб цього дня вони не торгували.

16Люди з Тира, що жили в Юдеї, привозили рибу та різний крам на продаж. Вони продавали це юдеям в Єрусалимі по суботах.

17Я дорікав знатним людям Юдеї і казав їм: «Що за зло ви чините? Ви ж поганите святий день — суботу?

18Хіба ж ваші пращури не робили так само? Хіба не за те наш Бог наслав усі ці нещастя на нас та наше місто? А ви ще додаєте гніву на Ізраїль, оскверняючи святу суботу?»

19Коли почало сутеніти в брамах Єрусалима, саме перед суботою, я наказав зачинити всі єрусалимські брами. Я також наказав не відчиняти їх, поки субота не скінчиться. І поставив по кілька чоловік біля всіх брам, щоб ніякий крам не потрапив до міста в суботній день.

20Одного разу чи двічі торговці та продавці різного краму ночували біля брам Єрусалима.

21Я їх попередив, сказавши: «Навіщо ви ночуєте за мурами міста? Якщо ви ще хоч раз так зробите, мені доведеться застосувати проти вас силу». Відтоді вони по суботах не приїздили.

22Тоді я сказав левитам, що вони повинні очиститися й піти вартувати біля брам, щоб субота лишилася святим днем. Пам’ятай мене за це також, о мій Боже, і будь до мене добрий у Своїй великій любові.

23Також у ті дні я побачив юдеїв, що одружувалися з жінками з Ашдоду, Аммону та Моаву.

24Половина дітей розмовляли ашдодською або мовами інших народів, вони не вміли говорити гебрейською.

25Я дорікнув їм, сказавши, що вони неправі, я прокляв їх, кількох побив, я видирав у них волосся й примушував їх присягатися іменем Божим. Я казав: «Не віддавайте своїх дочок за чужинців і не беріть чужинок за дружин своїм синам.

26Хіба цар Соломон ізраїльський не вчинив гріх через такі ж одруження, як ці? Не було царя, подібного йому поміж інших народів, і Бог любив його й зробив царем над Ізраїлем. Але чужоземні жінки підбили і його на гріх.

27Чи повинні ми слухати вас і чинити такий великий гріх, бути невірними нашому Богу, одружуючись із чужинками?»

28Один із синів Йоада, сина первосвященика Еліашива, був зятем Санваллата горонійського. Я прогнав його від себе.

29Пам’ятай їх, о мій Боже, і покарай їх, бо вони осквернили священство й Угоду священиків та левитів.

30Отож я очистив їх від усього чужинського, я визначив обов’язки священикам та левитам, кожному дав свою роботу.

31Я також встановив, що люди приноситимуть у належний час пожертви деревиною і першими плодами з урожаю. Пам’ятай мене добром, о мій Боже!

← Chapter 12 Jump to: