bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
/
Acts 2
Acts 2
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
← Chapter 1
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 3 →
1
А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.
2
І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.
3
І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.
4
І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5
Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
6
Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
7
Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?
8
Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,
9
Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
10
і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
11
Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?
12
Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?
13
Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
14
Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15
Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16
А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
17
І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
18
і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19
І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.
20
Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
21
І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
22
Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
23
Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
24
Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
25
Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
26
Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.
27
Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.
28
Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
29
Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
30
Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,
31
предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.
32
Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
33
Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
34
Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
35
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.
36
Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
37
Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
38
Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
39
Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
40
І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
41
Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
42
Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.
43
Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
44
І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
45
і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.
46
І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,
47
хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.
← Chapter 1
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 3 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28