bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
/
Proverbs 30
Proverbs 30
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
← Chapter 29
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 31 →
1
Се слова Агура, сина Якейового, - слова вдуновені, що сказав їх сей чоловік Ітіїлові й Укалові:
2
Справдї, я більший невіжа, нїж хто небудь зміж людей, і мудростї людської нема в менї;
3
Я премудростї не вивчивсь, і знання сьвятих я не маю.
4
Хто взійшов на небо, й зійшов із неба? Хто вітри стулив у кулацї в себе? Хто, мов в одежину, повгортав води (надземні)? Хто поставив всї земні гряницї? Яке імя йому? Яке імя синові його? Хиба ти се знаєш?
5
Всяке слово в Бога - чисте; він - охорона вповаючим на його.
6
Не додавай нїчого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди.
7
Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру:
8
Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,
9
Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.
10
Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.
11
Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.
12
Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.
13
Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.
14
Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї - ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.
15
Ненаситність дві дочки має: "давай, давай!" А навіть - три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!
16
Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!
17
Око, що поругає батька й не знає покори перед матїррю, нехай виклюють ворони на ріцї й вижруть орлята.
18
Троє річей дивовижних на сьвітї про мене, ба чотирох я не розумію;
19
Шлях в орла під небесами; дорога гадини на скелї; дорога корабля на морі, й дороги мужчини до дївчини.
20
Та й у перелюбницї стежка такова ж: вдовольнилась, обтерла рот собі, та й каже: Я ж нїчого поганого не зробила!
21
Під трома земля трясеться, ба чотирьох здержати не може:
22
Раба, що зацарює; безглуздого, як пожитку має доволї,
23
Плюгаву женщину, коли заміж вийде, і служебку, як займе місце господинї своєї.
24
А ось чотирі малі на землї, що мудрійші над мудрих;
25
Мурашки, - народ слабонький, а лїтом наготовлюють запаси собі;
26
Миші, - народ слабосилок, а на скелях хати собі будують;
27
В сарани царя немає, а вся вона, мов військо, полками виходить;
28
Павук лапками спираєсь, та він і в палатах у царя буває.
29
А сї троє мають ходу стрійну, ба, четверо гордо виступають:
30
Лев, - силач між зьвірами, нїкому не вступить; кінь і козел, та царь серед свого народу.
31
Коли ти, загнавшись в лютостї, зробив безумство коли, та знов замислив недобре, то затули уста рукою;
32
Бо, як збиваннє молока дає масло, а удар у ніс виводить кров, так і розбуджений гнїв виводить сварку.
← Chapter 29
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 31 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31