bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1905
/
Proverbs 20
Proverbs 20
Ukrainian 1905
← Chapter 19
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 21 →
1
Вино - зрадник; напитки - буйність; хто на них надиться - безумний.
2
Царська грізьба - як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
3
Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
4
Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом - аж нема нїчого.
5
В серцї людськім задуми - мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
6
Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
7
Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
8
Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
9
Хто може сказати: Серце я очистив, - я чистий від гріха мого?
10
Не однакова вага, не однака міра, одно і друге - гидота Господеві.
11
Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
12
Ухо, що чує, й око, що бачить - одно й друге сотворив Господь.
13
Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
14
Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, - хвалиться.
15
Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба - уста розумні.
16
Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
17
Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
18
Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
19
Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
20
Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
21
Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
22
Не говори: "За зло я самий віддам"; полиши се Господеві, - він охоронить тебе.
23
Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра - йому противна.
24
Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж - як узнати дорогу свою?
25
Се сїть людинї - сквапно обіт складати, а послї обіту - роздумовати.
26
Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
27
Господень сьвічник - се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
28
Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
29
Слова молодих - їх сила, а окраса старих - їх сивий волос.
30
Рани від побоїв - се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
← Chapter 19
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 21 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31