1 Corinthians 10

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 9 Jump to: Chapter 11 →

1Hе хочу, браття, щоб ви не знали, що отцi нашi всi були пiд хмарою i всi пройшли крiзь море;

2i всi хрестилися у Мойсея в хмарi i в морi;

3i всi споживали ту саму духовну їжу;

4i всi пили те саме духовне питво, бо пили вiд духовного грядущого каменя; камiнь же був Христос.

5Та не до багатьох iз них благоволив Бог, тому вони загинули в пустелi.

6А це було за приклад для нас, щоб ми не були похiтливi до лихого, як були похiтливi вони.

7Hе будьте також iдолопоклонниками, як деякi з них, про яких написано: «Люди сiли їсти й пити i встали, щоб грати».

8Hе станемо чинити блуду, як деякi з них блудодiяли, i загинуло їх одного дня двадцять три тисячi.

9Hе будемо спокушати Христа, як деякi з них спокушали, i загинули вiд змiй.

10Hе нарiкайте, як деякi з них нарiкали, i загинули вiд всегубителя.

11Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, якi досягли останнiх вiкiв.

12Тому, хто думає, що вiн стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти.

13Вас спiткала спокуса ніяка iнша, тiльки людська; i вiрний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушенi бiльше, нiж можете, але разом із спокусою дасть i полегшення, щоб ви могли перенести.

14Отже, улюбленi мої, уникайте iдолослужiння.

15Я кажу вам як розсудливим: самi розсудiть те, про що говорю.

16Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хлiб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тiла Христового?

17Один хлiб, i нас багато — одне тiло; бо всi причащаємось вiд одного хлiба.

18Погляньте на Iзраїля по плотi: тi, що їдять жертви, чи не учасники жертовника?

19Що ж я кажу? Чи те, що iдол є щось, або жертва iдольська що-небудь значить?

20Hi, але що язичники, приносячи жертви, приносять бiсам, а не Боговi. А я не хочу, щоб ви єдналися з бiсами.

21Hе можете пити чашу Господню i чашу бiсiвську; не можете бути учасниками трапези Господньої i трапези бiсiвської.

22Чи посмiємо ми гнiвити Господа? Хiба ми сильнiшi за Hього?

23Усе менi дозволено, та не все на користь; усе менi дозволено, та не все повчає.

24Hехай нiхто не шукає для себе, але кожний для ближнього.

25Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совiсти;

26бо «Господня земля i те, що наповнює її».

27Якщо хтось iз невiрних запросить вас i ви захочете пiти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совiсти.

28Але якщо хтось вам скаже: це iдоложертовне, — то не їжте заради того, хто сказав вам‚ i заради совiсти. Бо Господня земля i те, що наповнює її.

29А совiсть маю на увазi не свою, а iншого; бо чому моя свобода судитиметься чужою совiстю?

30Якщо я із вдячнiстю вживаю їжу, то навiщо мене зневажати за те, за що я дякую?

31Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось iнше робите, все робiть на славу Божу.

32Hе давайте спокуси нi юдеям, нi еллiнам, нi Церквi Божiй,

33тому що i я догоджаю всiм у всьому, шукаючи не своєї користи, а користи багатьох, щоб вони спаслися.

← Chapter 9 Jump to: Chapter 11 →